Агроном із Василівки вирощує “золоті гриби”

25.07.2017

Агроном із Василівки вирощує “золоті гриби”

Агроном із села Василівка Тиврівського району(Вінничина) Олександр Джига  зумів створити ферму з вирощування трюфелів. Чоловік постійно читає багато літератури, експериментує й зовсім не використовує хімічних речовин для обробки врожаю. За це йому земля віддячує гарним врожаєм та відкриває нові можливості, про це пише VLASNO.
– Любов до землі мені прививали з дитинства. Мої батьки все життя займаються землею, я завжди їм допомагав, змалку з ними засаджували разом поля, доглядали господарство. Ще з юного віку я не уявляв свого життя без поля. Коли після школи треба було вирішувати щось зі вступом, я вступив у аграрний університет, – розповідає Олександр Джига. – Після закінчення працював у різних закордонних компаніях агрономом. Там набирався досвіду й вивчав роботу вже досвідчених фахівців.

Олександр починав свій бізнес із клаптика землі в селі, де з рідними побудували теплиці й почали вирощувати органічні овочі, яких вдосталь вистачало для домашнього вжитку й продажу. З часом взяв у оренду шматочок поля, яке засіяв зерновими культурами. А восени планує закласти сертифіковану, професійну трюфельну ферму. Трюфель – це корисна бактерія, яка допомагає рослині рости. Коли він поселяється на корінні дерева, допомагає рослині підтягувати воду й корисні речовини.

– Мій прадід працював лісником, або як тоді називали «єгерем», при маєтку полководця Олександра Суворова в Тульчині. Він розповідав дідусеві, як до них привезли з Франції заражені якимись незрозумілими грибами дерева, які всі називали «воловим серцем», прирівнювали по цінності до білого гриба й сприймали так само. Де їх шукати та як, він розповів дідові, а той уже нам з батьком. Пам’ятаю, як у дитинстві з батьком назбирували після дощу декілька відер цих трюфелів, а мама нам варила з них вареники. На одній з конференцій мій знайомий почав зі мною розмову про такий дивний гриб, як трюфель, що росте під деревами, і почав розпитувати, чи можемо в Україні вирощувати такий гриб. Потім показав його фото. Виявляється те, що ми в дитинстві носили відрами з лісу додому, один з найулюбленіших делікатесів у Франції, – говорить Олександр.

– Після того я почав активно цікавитись цим питанням, вивчати давню літературу. Виявив, що за панських часів із земель на Вінниччині цей гриб експортували до Франції дуже активно. Вінницька область була найбільшим експортером цього делікатесу. На цій території агрономія була розвинута набагато більше, ніж навіть у Франції, оскільки агрономи навчились штучно підселювати трюфель на коріння дерев. В одному з архівів у Росії знайшов книжку 1907 року, де описувались посадження трюфеля в Ямпільському, Теплицькому та Тульчинському районах. Там описувались плантації, де знаходились дерева, інокульовані трюфелем. Коли зібрав інформацію, почав їздити селами й шукати посадки, де ще залишились висаджені за панських часів дерева.

Аграрії, які вирішують зайнятися трюфельним бізнесом, мають розуміти, що не варто очікувати швидких прибутків, адже на корінні дерева трюфель починає рости тільки через три-чотири роки, а прибуток буде приносити лише років через десять. Але Олександра це не лякає, у його теплиці вже підростають саджанці декількох сортів дерев, на корінні яких у майбутньому будуть рости «золоті» гриби.

 Джерело: vlasno.info 

, , , , переглядів: 406

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *