Бізнес-карусель по-рівненськи

10.11.2017

Бізнес-карусель по-рівненськи

Як зробити так щоб твій стартап за півроку отримав замовлень на понад півтора мільйона бюджетних гривень? Виявляється, для цього зовсім не обов’язково бути ІТ-компанією, винайти щось нове, виграти тендер чи витратити купу грошей на рекламу. В минулому заступник міського голови Рівного знає інший рецепт. Хто володіє інформацією – володіє світом. Хто дружить і ділиться із потрібними людьми – має прекрасний шанс отримувати бюджетні кошти фактично без конкурсу – пише 4vlada.com.

Але про все по черзі. 26 квітня 2017 року екс-заступник міського голови Рівного Руслан Шевчук, разом із партнеркою, дружиною нардепа Юрія Вознюка Зоряною, створює ТзОВ «Тіволі-Ленд». Основний вид діяльності фірми – посередництво у торгівлі товарами широкого асортименту. Фірма знаходить виробників дитячих та спортивних майданчиків, домовляється з ними про співпрацю.

Екс-заступник міського голови Рівного, кум нардепа Юрія Вознюка Руслан Шевчук, разом з дружиною Вознюка Зоряною створили фірму, котра за півроку діяльності заробила трохи менше двох мільйонів бюджетних гривень. Фото з особистої фб-сторінки Руслана Шевчука

– Я звільнився з посади [заступника] в липні 2016-го року, – пригадує Руслан Шевчук. – З осені почав планувати в практичній площині і вивчати тему. Я об’їздив близько 15-ти виробників цієї продукції в Україні. Був на всіх виробництвах, щоб побачити, хто виготовляє і так далі. І скажу так, що на західній Україні дуже сильних виробників немає. Хіба що у Львові. Сильні виробники знаходяться в Одесі, Харкові, Дніпропетровську і в Донецькій, Черкаській областях, Києві та області.

Екс-посадовець розповідає, що домовився про співпрацю з кількома виробниками. Почав шукати клієнтів. Минає два місяці від заснування – і вуаля, є перше замовлення за бюджетний кошт. Рівненський райвідділ освіти (голова Рівненської РДА Володимир Пилипчук – кум Юрія Вознюка – авт.) в першій половині липня укладає дві угоди з фірмою Шевчука на понад 50 тисяч гривень.

– До нас поштою надійшло кілька пропозицій [від різних постачальників], і звернувся представник фірми [Руслан Шевчук], – розповідає начальник відділу освіти Рівненської райдержадміністрації Олександр Набочук.

– Ми певний час його не розглядали, поки в нас не виникла потреба це робити. В нас проходить в районі реорганізація шкіл. Ось ми в Рубче закрили початкову школу і робимо там дитячий садочок. Туди десятиліттями ніхто не вкладав кошти. Коли виникла ця потреба, наші працівники почали аналізувати ринок. Чим зацікавила ця фірма? Тим що вона місцева, і тим що в ціну їхнього обладнання входила і доставка, і навіть встановлення. Тобто все на місці. В Рівному, як мені доповідали мої фахівці, не бачили хто ще займається таким постачанням.

Начальник відділу освіти Рівненської райдержадміністрації Олександр Набочук каже, що пропозиція «Тіволі-Ленд» щодо майданчиків була найбільш вигідною. Фото з архіву «Четвертої влади»

Минає ще кілька днів, і бюджетні замовлення на фірму Шевчука починають сипатися, мов рясний дощ. Грушвицька, Дядківська, Великоомелянська, Малолюбашанська, Великожитинська сільради, школи Тучина, Воскодавів, Бочаниці та інші замовляють у фірми встановлення дитячо-спортивних майданчиків або обладнання до них. Усі замовники – неподалік Рівного. Станом на кінець жовтня оплачена сума замовлень за бюджетний кошт вже складає понад 1,75 мільйона гривень.

Детальніше ареал бюджетних замовлень для «Тіволі-ленд» можна подивитися на карті. Майже всі замовники розташовані в кількох районах Рівненщини: Рівненському, Гощанському, Острозькому та Корецькому. Це дуже важливо, і ми до цього ще повернемося.

– В червні-травні з каталогами протоптав до всіх кого міг, – пояснює географію клієнтів Руслан Шевчук. – І от практично в кожному селі було зрозуміло, що думали купити, але ніхто не приїжджав з цією пропозицією. Об’їздив близько 50-ти сільрад і географічно зараз зручніше працювати по найближчих районних центрах. Тому що логістика… це досить габаритні товари, їх перевезення, монтаж і так далі… В нас є вже замовлення в Сарнах, Радивилові. Є плани розширятися на Волинську область. Цього року я об’їздив всі найближчі райони – Костопільский, Гощанський, Острозький і т.д. В нас ще була розсилка. Кожна сільрада в області отримала наш каталог товарів.

Цікавимося в одного з перших замовників новоствореної фірми – Грушвицької сільради – чому вибрали саме цього постачальника.

– Нормально акредитовані дитячі речі, які вони пропонують, – так пояснює вибір постачальника сільський голова Грушвиці Олександр Данилюк. – Приїжджали. Більше пропозицій не надходило ніяких хто ще хотів би встановити. Приїхала фірма, встановили, всі задоволені, діткам добре.

Більше аргументів на користь вибору новоствореної фірми наводить сільська голова Великого Житина Людмила Хома. Розповідає, що шукала постачальника, і в цей час до неї звернувся з подібною пропозицією Руслан Шевчук. З яким, як виявляється, вона давно знайома.

Сільська голова Великого Житина Людмила Хома каже, що до її порад якого постачальника обрати дослухаються й голови інших рад. Фото із hromadskeradio.org

– В нас була ще одна пропозиція, але ми подивилися, що вироби цієї фірми не настільки якісні і не було такого переліку, – каже посадовиця. – Вона [пропозиція] в мене досі лежить на столі.

– Я Руслана давно знаю, бо я адвокат, він – юрист, – додає Людмила Хома. – Ми знаємося вже більше 10-ти років… Я шукала, а хтось йому повідомив. А те що Людмила Григорівна (говорить про себе в третій особі – авт.) на сьогодні є головою асоціації сільських рад Рівненського району… то повірте мені, якщо Людмила Григорівна робить якийсь крок, то багато хто йому слідує.

Робота з документами як 80 відсотків успіху компанії

Сільрада/сільська школа/дитсадок/райвідділ освіти шукає де б то придбати дитячі майданчики. В цей час чи за місяць-другий до цього Руслан Шевчук пропонує саме ці послуги. Конкуренція в секторі невисока, і йому з легкістю вдається схилити на свій бік вже понад два десятки бюджетних замовників. Які, як ми вже писали, станом на кінець жовтня, перерахували на фірму вже понад 1,75 мільйона гривень.

Зрозуміло, замовлення на понад півтора мільйона гривень – це ще далеко не півтора мільйона прибутку, хоч і хороша тенденція. Але попри те, що замовники, з якими ми спілкувалися, розповідають, що купувати майданчики їх переконував Руслан Шевчук, 80% подальшого прибутку отримує не він, а його партнерка по бізнесу, дружина рівненського нардепа Юрія Вознюка Зоряна Вознюк.

Зоряна Вознюк претендує на 80% прибутків компанії, хоч в основному залученням постачальників займається Руслан Шевчук. Фото із особистої фейсбук-сторінки Зоряни Шевчук

Зі щорічної декларації Юрія Вознюка дізнаємося, що у 2016-му році Зоряна Вознюк не працювала. Після народження дитини отримувала лиш соціальну допомогу від управління соцзахисту населення Рівненської РДА: трохи більше 10-ти тисяч гривень протягом 2016-го року.

Такий рівень доходу не заважає Зоряні Вознюк у квітні 2017-го року зазначити, що вона вносить у статутний фонд ТзОВ «Тіволі-Ленд» 800 тисяч гривень. Руслан Шевчук зазначає розмір свого внеску як 200 тисяч. Таким чином співзасновники визначають свою частку від прибутків з фірми: 80/20.

Питаємо у Зоряни Вознюк – звідки кошти?

«Статутний внесок у розмірі 800 тисяч тільки заявлений і формується протягом року)», – зі смайликом-усмішкою відповідає Зоряна Вознюк у фейсбук-месенджері.

«А чому таки вирішили – 80/20? Наскільки відомо, Руслан Шевчук взяв на себе більшу відповідальність безпосередньо працювати з потенційними клієнтами. І звідки плануєте взяти такі немалі кошти?». Це питання, хоч і прочитане бізнесвумен, але, залишається без відповіді.

Ставимо майже це саме питання Руслану Шевчуку.

Руслан Шевчук підтверджує, що статутний фонд наразі лиш формується.

– Я директор і займаюся всіма господарськими питаннями. Цей рік у нас презентаційний, репутаційний, для того щоб наші майданчики взагалі побачили в області, і побачили їх якість та асортимент. Працюємо за цінами виробника, тому цей рік не можна вважати якимось прибутковим. Зоряна працює так само, як і я. В зв’язку з тим, що я взяв на себе комунікаційну функцію, тому від мене і залежать різні поїздки, домовленості. Зоряна працює по документах, по бухгалтерії і так далі.

– То ви вважаєте, що робота з документами варта 80-ти відсотків успіху компанії? – журналістка.

– А в нас є домовленість, що трудовий внесок кожного може бути відображений у змінах внеску до статутного фонду. Від Зоряни була ідея ще минулого року такого роду бізнесу. Ми зараз плануємо зайнятися і покриттям для майданчиків і фізкультурних залів, і огородженнями, і різного роду благоустроями. Це все тотожно пов’язано.

– А чому ви погодилися на другу скрипку?

– А в мене не було роботи. Я зараз займаюся на сто відсотків цим, і не маю таких коштів, щоб заявити такий статутний фонд. Планую заробити, і вносити, збільшувати свою частку.

– А пані Зоряна має? (риторичне питання, бо, судячи з декларації чоловіка – не має – авт.)

– Є ідея з цих можливих прибутків його і насичувати.

– Тобто коштів [в обох] немає, а прибутки погодилися ділити 80/20…

– Ну якщо не справимося, будемо зменшувати статутний фонд…

– Напевно при якомусь спілкуванні ви зрозумієте, що це людина грамотна, розумна і дуже добре розбирається і в податках, і в галузі організації господарської діяльності, – підсумовує Руслан Шевчук відповіді на питання стосовно частки Зоряни Вознюк у спільному бізнесі.

Прибуток дружині й куму з подарунку на округ

Оскільки аргумент Руслана Шевчука про меншу частку в бізнесі через відсутність у нього коштів такий собі (бо офіційно коштів не було і в Зоряни Вознюк), пошукаємо відповідь самі.

З рівненських нардепів-мажоритарників Юрій Вознюк залучив у липні цього року найбільшу суму коштів на свій округ – більше 25-ти мільйонів гривень. Шість відсотків від цієї суми (півтора мільйона гривень) передбачено витратити на придбання та встановлення дитячих та спортивних майданчиків по сільрадах з округу нардепа.

Ось тут можна подивитися що ще запланував покращити Юрій Вознюк:

Пам’ятаєте, ми писали, що географічне розташування замовників дуже важливе і обіцяли повернутися до цієї теми? Так ось – майже всі бюджетні замовники, які наразі заплатили кошти за майданчики Шевчука/Вознюк, розташовані в межах 153-го виборчого округу нардепа мажоритарника Юрія Вознюка.

Більше того, левову частину бюджетних замовлень на фірму Шевчука/Вознюк зробили за рахунок коштів державної субвенції «місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», яку Юрій Вознюк сам же і «привів» в округ. Тобто із тих 1,5 мільйона гривень передбачених на встановлення 20 дитячо-спортивних майданчиків.

  

За кілька місяців 75% цих коштів (близько 1 мільйона 150 тисяч гривень) пішли саме «Тіволі-ленду». На кінець жовтня у фірми замовили 15 із 20 майданчиків, запланованих за субвенцією.

Майже всі замовлення у ТзОВ «Тіволі-ленд» за кілька місяців його роботи – з округу Юрія Вознюка (червоним та синім позначені дитячо-спортивні майданчики, на які передбачені кошти субвенції: червоним – придбані у ТзОВ «Тіволі-ленд», синім – ще не придбані, або придбані в інших постачальників; чорним позначені інші замовлення у ТзОВ «Тіволі-ленд»)

Тепер привідкриваємо ще одну грань спільного бізнесу: Руслан Шевчук – один з кумів Юрія Вознюка. Один з «найближчих» людей нардепа:

«Найближчі люди нардепа Вознюка (в центрі): Руслан Шевчук (ліворуч), Володимир Пилипчук, Олександр Курсик, Олександр Корнійчук. Фото з особистої фейсбук-сторінки Юрія Вознюка

«Це їхня приватна справа», – нардеп Юрій Вознюк про бізнес дружини і кума

Отже, підсумуємо: протягом останніх кількох років нардепа засипають зверненнями з сільрад, шкіл та садочків з проханням допомогти придбати дитмайданчики. У липні, розпорядженням Кабміну, за подачею Юрія Вознюка, на область заплановують півтора мільйона гривень на дитячі майданчики. Сума розпорошується по великій кількості установ таким чином, що у значній частині мова йде про дотендерні суми (близько 80-ти тисяч гривень на одного замовника), які не потребують конкурсу.

В цей час новостворена фірма його дружини/кума проводить масштабну кампанію знайомства/рекламування своїх товарів закладам, які ось-ось отримають бюджетні кошти саме на цей товар. Залучає клієнтів кум, а 80 відсотків прибутку домовлено, що отримуватиме дружина нардепа.

Прекрасна схема. І головне, що порушень закону немає. Ну то й що, що нардеп, як і його дружина знали що сільради/сільські школи-садочки масово кинуться купувати дитячі майданчики? І під очікуваний попит запропонували послуги своєї фірми.

Ліворуч Вознюк, праворуч – Шевчук, між ними дружина нардепа Зоряна Вознюк, з якою Шевчук робить бізнес на місцевих бюджетах. Фото з фейсбук-сторінки Юрія Вознюка

Запитуємо у Юрія Вознюка як так сталося, що фірма його дружини отримала замовлень на понад півтора мільйона гривень, левова частка яких – завдяки субвенції, яку забезпечив нардеп.

– Це її приватна справа, – каже Юрій Вознюк. – Вони цим займаються. Я знаю, що їх каталог лежить у кожній сільській раді. Спілкуються із сільськими головами і т.д. Вони проробили колосальну роботу. І в дружини та її компаньйона була прийнято рішення про те, що було б непогано створити фірму.

– На рахунок того, чому заключають з ними договір, то це таке питання риторичне… напевно треба питати в сільських голів, адміністрацій, чому таке рішення приймають. Я знаю точно, що в них ціна конкуретно спроможна, навіть нижча, тому все пропрацьовано з постачальниками, наскільки я знаю. Там дуже хороші ціни і громада не програє. Крім того, всі ці об`єкти, які робляться за моїм сприянням, вони так само оцінюються людьми. І беруться на мій рахунок (Юрій Вознюк наводить приклад, що якщо є проблеми з якимсь об’єктом, на який він допоміг залучити кошти, то репутаційно перепадає і йому – авт.).

Нардеп підтверджує, що це фактично перша субвенція, залучена ним, в якій йдеться про кошти на дитячі майданчики, хоч потреба в них назрівала давно. Юрій Вознюк не заперечує, що ділився з дружиною інформацією щодо планування бюджету субвенції та потреби сільрад у дитмайданчиках.

– Накопичення звернень щодо дитмайданчиків відбувалося з геометричною прогресією, тобто все більше і більше. І прийнято було рішення виділяти ці кошти.

– Схоже, що фірму створили під цей попит на дитячі майданчики і про те, що буде можливість стартанути на бюджетних коштах, – журналістка.

– Справа в тому, що це відбувається не тільки по державних установах. В них є приватні замовлення.

– Через ці 80 відсотків [подальшого прибутку], котрі вирішили на вашу дружину записувати, складається враження, що це Ваша спільна справа (тобто що тут оцінювався і ваш внесок).

– Ну я ж не буду вас переконувати. Це приватна справа людей, що цим займаються, – підсумовує народний депутат.

Коротка історія фірми в тайм-лайні:

Ця субвенція – це зло, – експерт

Співзасновник фірми Руслан Шевчук запевняє: про те що сільради, які він об’їздив, отримали субвенцію на майданчики завдяки його куму Вознюку, він дізнався вкінці серпня-на початку вересня. Каже, що зараз «Тіволі-Ленд» готується до тендерів. Мовляв, частину коштів з цієї субвенції таки, об’єднавши, проводитимуть через тендер.

А Юрій Вознюк розповідає, що завдяки субвенції закриває близько 20-ти відсотків прохань, які відбуваються в селах.

– Сьогодні величезний попит громад на дитячі майданчики, – пояснює Юрій Вознюк. – Вони користуються попитом у дітей, у мамочок. Тому те, що я не зміг все реалізувати – це факт, але я буду намагатися.

А що ж це за субвенція взагалі?

Експерт Реанімаційного Пакету Реформ Анатолій Ткачук вважає, що «вибивання» нардепами коштів на свій округ – це крадіжка грошей Державного бюджету, які планувалися у Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР).

Експерт Реанімаційного Пакету Реформ Анатолій Ткачук вважає подібні субвенції злом і пояснює чому. Фото із www.facebook.com

Каже, що для ДФРР існують чіткі процедури, гроші з нього пропорційно розподіляються між областями відповідно до кількості населення (80%), і 20% розподіляється між областями де рівень ВВП на душу населення менше 75%.

Ці гроші мають використовуватися на конкретні проекти розвитку, які випливають зі стратегії. Відповідно до українського законодавства, зокрема, бюджетного кодексу, Державний фонд регіонального розвитку має складати не менше 1-го відсотка від доходу бюджету.

– Що роблять депутати? – Анатолій Ткачук пояснює звідки взялася субвенція. – Вони не хочуть голосувати за бюджет, поки не отримають грошей для того, щоб «обласкувати» свій округ. І торгуються. В результаті у 2017-му році Державний фонд регіонального розвитку замість 7,8 мільярдів, який мав бути по закону, став 3,5 мільярдів. Натомість депутати собі хорошим дали 5 мільярдів і обізвали ці гроші «субвенція на соціально-економічний розвиток окремим територіям». Тобто по-суті це гроші, які мали розподілятися відповідно до правил, стали розподіляться без правил.

За словами експерта, ця субвенція не має законодавчої основи.

– Немає в Україні жодного закону, який би передбачав існування такої субвенції, – пояснює Анатолій Ткачук. – Крім закону про державний бюджет України. От зараз у проекті бюджету на 2018 рік такої субвенції немає. Є Державний фонд регіонального розвитку в розмірі 8,1 млрд. грн. Але я переконаний, що коли це дійде до голосування, депутати будуть вимагати собі грошей, тому державний фонд знову скоротять , а депутати отримають гроші щоб ощасливлювати людей на територіях. А фактично витрачати неефективно публічні кошти.

Експерт пояснює чому вважає витрату коштів неефективною.

– Назва субвенції – на соціально-економічний розвиток окремих територій. Тобто з назви субвенції зрозуміло, що гроші мають бути спрямовані на те, щоб покращити соціально-економічну ситуацію в цій території. От подивіться, є затверджені переліки витрачання цих грошей, і побачите, що в одному з районів Вінницької області 7 тисяч гривень спрямували на закупівлю іграшок в дитячий садочок. Якщо місцеве самоврядування на сьогодні не має 7 тисяч гривень на іграшки, треба гнати в шию таке місцеве самоврядування. По-друге, за рік ці іграшки перетворяться на порох, і публічні гроші, які направлені на розвиток, фактично втратяться. Візьміть Львівську область. Там є район, де всі ставлять дитячі майданчики, в тому числі в одному селі, де є 6 хат.

Анатолій Ткачук називає таке виділення коштів депутатською ганьбою.

– Депутати думають, що люди за це їх люблять. Коли їжджу в регіони, спілкуюся з людьми, в тому числі управлінцями, головами громад, то вони плюються на це і кажуть «до яких пір ми маємо танцювати перед депутатом, щоб він ощасливив нас грошима, коли це гроші, які за законом мали би бути нам надані згідно процедур і правил, до яких ми вже привчилися: що треба готувати проекти, що проект має мати початок, кінець, результати, впливи. А тут це розбещує людей, що навіщо писати якісь проекти, треба йти до депутата, вклонитися йому і попросити гроші на щось.

Якби не субвенція, то гроші прийшли би згідно з правилами: не так що в одному густо, а другому – пусто. І тоді місцеве самоврядування подивилося би що їм зараз потрібно: дитячий майданчик чи поремонтувати каналізацію, чи дах школи.

Анатолій Ткачук розповідає спрощену схему як приблизно відбувається складання бюджету цієї субвенції:

– Є помічники депутата, які спілкуються і думають «ага, в цьому селі нас на виборах можуть підтримати. Давайте в цьому селі щось зробимо. Що зробимо? Поставимо дитячий майданчик і напишемо – за підтримки такого-то народного депутата. І складається дивна історія – що це бюджетні гроші, а в регіонах їздиш, і там думають, що це не за українські гроші будується, а за депутатські. І це ще розмиває українську ідентичність. Тому ця субвенція – це зло.

переглядів: 254

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *