Чи потрібен дитячий хоспіс у Рівному

19.07.2017

Чи потрібен дитячий хоспіс у Рівному

У Рівному ніби то ініціюють створення закладу для онкохворих та діток з генетичними патологіями, де б їм надавалась кваліфікована допомога та забезпечувався якісний догляд, проте ця процедура не з легких, і як бачимо доволі затяжна.До створення хоспісу готові долучитися благодійники,  представники ГО «Кримськa діaспора Рівненщини» та БФ «Скaрбниця Нaдії». Чиновники досі шукають місце під такий заклад, госпітальна рада, яка мала б затвердити обране  приміщення ще не працює, а в лікарнях  знеможені від очікування батьки кричать, бо не в силах стерпіти біду самотужки.

Про необхідність створення дитячого хоспісу у Рівному розповіла на своїй сторінці у Фейсбук заступник голови правління у Благодійному фонді “Скарбниця Надії”, Мар’яна Рева:

Чиновники нам кажуть, що немає звернень від батьків. Журналісти просять запрошувати на ефіри батьків, бо без їх участі важко до когось достукатися. Я бачу тих батьків двічі на тиждень – виснажених, зморених, з червоними від сліз та ночей без сну очима. Батьків, які від втоми не одразу розуміють що ти їм говориш.
Одного батька я зустріла сьогодні в коридорі між реанімацією та гематологією. В нього на руках верещала в істериці трирічна донька. Мама була поруч і намагалася заспокоїти дитину. Дівчинка приїхала на чергову хімію, та у відділенні не було вільного ліжка і вона зранку на ногах, чекає поки іншу дитину відключать від крапельниці. Дитина не спала вдень і почала плакати просто від втоми.
Другу маму я зустріла в палаті. Вона збирала речі і раділа, що вони з донькою їдуть додому після першої хімії. На жаль, я не могла розділити її радість, бо знаю що скоріше всього в дитини за кілька днів впадуть аналізи або почнеться стоматит. Їм би побути в лікарні. Та в коридорі плаче інша дитина.
Третя мама в палаті над дитиною, яка майже безнадійна. Дитині з кожним днем гірше, в нього вливають купу ліків та нічого не допомагає. Зараз хлопчик на межі, він вже не може дихати без кисневої маски. Як пройде сьогоднішня ніч не знає ніхто.
Четверта мама в тій же палаті з семирічною донькою. Згорнулася клубочком в куточку ліжка і намагається не дивитися на дитину на сусідньому ліжку. Її донечка дрімає під крапельницею. Через кілька хвилин передзвонюю до них і питаю чи є можливість їм спати на дивані на коридорі, бо ж дитина фактично виросла в цьому відділенні і все розуміє. Мама переконує мене, що ні, вона не усвідомлює, вона ще маленька. Але тут же каже, що вони вже просилися на коридор, та там вночі занято.
Коли цим мамам звертатися до чиновників? Коли розповідати їм, що дитячий хоспіс треба вже давно. І що онковідділення треба було розширяти ще кілька років тому. І що в лікарні є проект капітального ремонту на 4 мільйони гривень та коштів таких лікарня наразі не має.
Якщо маєте сили – звертайтеся до чиновників і благодійників ви. Розкажіть їм, що є пекло на землі. Я навіть можу показати де воно. Це зовсім недалеко.

, , , , , , переглядів: 639

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *