Олексій Хахльов: “Верес — це частина життя громади.”

14.07.2017

Олексій Хахльов: “Верес — це частина життя громади.”

Олексій Хахльов детально розповів про модель функціонування клубу та відкрив чимало моментів фінансового життя команди, а також відзначив, чому рівненський Авангард не став Київстар Ареною.

Юрій Конкевич, Тарас Панченко, SportArena

Верес позиціонує себе як Народний футбольний клуб. Що саме лежить в основі такого статусу?

— Коли я збирався відроджувати Верес, то мав декілька алгоритмів для цього. Ідея народного клубу, насправді, не нова та унікальна для сучасного футбольного світу. Що такесам народний клуб — це чотири можливі основні варіанти його функціонування. Перший — коли 100-відсотково клуб належить вболівальницькій спільноті та фінансується нею. Другий — коли вболівальники мають більшість прав (акцій). Третій — меншу частину акцій, а четвертий — коли у вболівальників, умовно кажучи, є «золота акція», яка здійснює контролюючу та координуючу функцію, довіряючи менеджменту.

— І яка зараз схема діє у Вересі?

— Коли ми починали проект Вересу, у мене була ідея зробити це на базі лише внесків членів клубу. Ця ідея дуже проста, але сьогодні в Україні — утопічна. Наприклад, якщо взяти Іспанію, то там рівень доходу на душу населення в 25 разів перевищує український. Якщо сьогодні прийти до українця та брати в нього частину доходу не для інвестицій, а для проекту типу футбольного клубу, то в мене нема для цього повноважень чи інших інструментів. Враховуючи нинішню ситуацію в країні, ця ідея працювати не буде.

Коли ми відмовилися від такої концепції, то не зупинилися на шляху, переглянули свою політику і прийшли до успішної формули. Ця формула називається «об’єднане фінансування та делегування повноважень». Що я маю на увазі. Сьогодні Верес фінансується з трьох джерел.

Перше — члени клубу.Є цифри відносні та абсолютні, а є цифри, які не лежать лише в межах гривень. Сьогодні результат Вересу — найвідвідуваніший клуб в Першій та Другій лігах — є наслідком політики, яку ми здійснюємо по відношенню до членів клубу та вболівальників.

vk.com/veres.club

— Наприклад?

— Наприклад, коли той же квиток на матч коштує 40 грн. для звичайного вболівальника, і 20 грн. — для члена клубу. Цей момент (клубе членство), коли людина фактично є частиною клубу та приходить дивитися на свою команду, генерує найбільшу цінність — вболівальницьку енергію.

— Яка її найбільша цінність та в чому вона виражається?

— Разом з підтримкою на трибуні вболівальник за межами стадіону робить чимало корисного. Наприклад, створює рекламну аудиторію. Нам сьогодні легко говорити зі спонсорами — місцеві виробники раді помістити свою рекламу на футболках Вересу, бо на домашніх матчах її побачить більше 4 000 тисяч людей. Тобто, особисто вболівальники генерують невеликий (мізерний) дохід,  але формують велику маркетингову аудиторію. Це те, чого немає у інших клубів, коли кажуть: «Навіщо потрібна ця команда?». Наша команда потрібна хоча б через те, що на неї ходять люди. І я впевнений, що на матчі Вересу будуть ходити та їздити, де б ми не грали — у Львові, Луцьку чи Тернополі. Вони будуть туди їздити, бо вони ходять не на суперника, а на свою команду.

— Які ще два джерела фінансування у клубу?

— Друге джерело — це влада. Сьогодні я з впевненістю та вдячністю можу сказати, що у нас є чудовий діалог з рівненською та обласною радами, з головою обл. ради, який теж ходить на футбол. Також ми маємо гарні відносини з міськ. радою та її головою, який підтримує команду. Хоча він і зізнається, мовляв, «я футбол не дуже люблю» (посміхається. — прим. Ю.К.). Але він розуміє: Верес — це частина життя громади. І цей аспект виражається не лише у підтримці в пару мільйонів гривень, але й в готовності міської влади на 100 відсотків профінансувати проект реконструкції Авангарду. Влада хоче, щоб Верес, як народний клуб, мав свою сучасну арену та закрив це питання інфраструктури.

І третє джерело — це бізнес. Сьогодні навколо Вересу об’єдналося чимало бізнесових структур. Зраз у нас існує програма лояльності, яка нараховує більше 100 підприємств та підприємців, які надають членам клубу знижку в розмірі 10-ти відсотків. Це програма «Я люблю Верес» — програма лояльності своїх до своїх. Також у нас є спонсори, які, наприклад, на бартерних умовах забезпечують нас від медикаментів до масштабного пакету різних аспектів. Наприклад, компанія Inter-Beton здійснює спонсорські витрати на підтримку Вересу, приймає участь в маркетингових проявах та готова продовжити співпрацю з в рази більшим фінансуванням на УПЛ.

Безумовно, у нас є головний спонсор та основний партнер — ПАТ Львівський холодомбінат Лімо, який несе основний тягар по фінансуванню клубу (розмова відбулася до того, як співзасновником Вересу замість ПАТ Львівський холодокомбінат став особисто його власник Богдан Копитко, — прим. Ю.К.). І несе вчасно, з повною мірою відповідальності та готовністю забезпечувати фінансову стабільність Вересу.

Це і є формула нашої основи — взаємодія громади, влади та бізнесу. Крім того, в клубі немає монополії на владу. Можливо, я скажу банальну чи не зрозумілу річ, але — в клубі не все вирішує президент. І це абсолютно не б’є по моєму самолюбству чи якось принижує мене в очах вболівальників. Так, це не класична модель. Зараз у нас є питання, які я маю повне право вирішувати особисто, а є стратегічні питання, де має бути комунікація та обговорення на загальних зборах товариства. Така відсутність монополії на прийняття рішення та диверсифікація джерел фінансування приносить нам сьогоднішній вдалий результат у вигляді функціонування Вересу.

vk.com/veres.club

— Іноді складалося враження, що у екс-директора клубу Ігоря Дедишина повноважень було трохи більше, чим у вас…

— Як я вже казав, у нас нема монополії на владу. З однієї сторони є повноваження, а з іншої — відповідальність. Перед всіма учасниками товариства за фінансову діяльність несе директор клубу. До нього сходяться всі фінанси, і він їх розподіляє на різні галузі функціонування клубу. І мене така позиція повністю влаштовує.

— Чому Володимир Мазяр, ідучи з Вересу, написав заяву про звільнення не на ваше ім’я, а на ім’я директора Дедишина?

— На той момент Дедишин як директор був єдиною людиною з правом фінансового підпису. Так було домовлено спочатку.

— Але саме так і виникає враження, що при прийнятті Дедишина на роботу директором йому було надано більше повноважень, ніж є у президента клубу…

— Це є результатом домовленості, а не питання повноважень. Я раджу будь-кому навчитися розділяти відповідальність та правильно делегувати повноваження. Саме правильна побудова організаційних структур є запорукою успіху та виконання всіх завдань.

«Одного разу довелося за вживання спиртного звільняти футболіста. Він казав нам, що в такий спосіб знімав стрес…»

— Який щорічний чи щосезонний членський внесок у Вересі?

— Перші 3728 членів клубу, які дали за рік внесок по 100 грн., фактично стали серцем Вересу. Ці 3728, яких ми рахуємо серцем клубу, є його довічними безкоштовними членами, враховуючи те, що вони перші прийшли та повірили в нас. Ті, хто приєднався пізніше (і зараз їх разом вже більше 4 500 людей), платили вже щорічно по 200 грн. з дорослого та по 100 грн. — з дитини.

— І який відсоток бюджету клубу складають ці внески?

— Підприємство складається, умовно кажучи, з двох категорій оцінки діяльності — менеджерської та маркетингової. З точки зору менеджерської ми повинні генерувати прибуток, а маркетингової — задовольняти клієнта. І оця наявність членів клубу дає можливість генерувати прибуток у вигляді комунікацій з владою. Якби ми прийшли до влади і сказали «У нас є футбольний клуб, на який ходить 100 людей, — дайте нам грошей», на нас би дивилися інакше. Аудиторія, яка складається в основному з членів клубу, дає можливість генерувати інші прибутки. Такий клуб цікавий спонсорам, цікавий меценатам, цікавий владі. І Верес — це не голос президента чи головного тренера, а це голос тих 4500-та людей, які, власне, і є безпосередньо народним клубом.

vk.com/veres.club

— Як розподілені всі 100 відсотків клубних акцій? Скільки з них віддано громаді?

— Згідно клубного статуту ПАТ Львівський холодокомбінат має 61 відсоток, а громадська спілка — 39.

— Яка була сама незвичайна PR-акція Вересу для привертання нових вболівальників та членів клубу?

— Я особисто роздавав листівки на площі в Рівному.

— І як люди реагували на такий хід?

— Загалом сміялися, але було по-різному.

— Раніше ви називали суму річного бюджету Вересу в розмірі 40 млн. гривень. А готові назвати середню зарплату футболіста клубу?

— Наша філософія оплати праці передбачає, що це не просто заробітна плата за певний період. Одна з проблем українського футболу — надвисокі зарплати, які не мотивували гравців. У нас же формула оплати праці така, що зі 100 відсотків свого можливого доходу футболіст 40 відсотків візьме у вигляді зарплати, а 60 — як преміальні за кожний зароблений бал в турнірній таблиці.

— Запасні гравці теж будуть отримувати преміальні?

— У нас є чітка градація в рамках того, хто грає в основі і хто сидить на лаві запасних. Це буде мотивувати запасних конкурувати за місце в основі.

— Тобто, вони отримують менше чи взагалі не отримують нічого?

— Отримують менше.

—  Чи є система штрафів у Вересі?

— За порушення дисципліни (спортивного режиму) вперше — півзарплати. За повторне — ціла, за третій раз — звільнення без компенсації. Одного разу довелося за вживання спиртного звільняти футболіста. Він казав нам,що в такий спосіб знімав стрес… У нас також заборонено куріння. Не скажу, що паління в нашому клубі — системне явище, у нас щороку з’являється більше й більше професійних футболістів. Хоча є й інші речі — премії. Наприклад, за перемогу проти Іллічівця з моєї кишені команда отримала по 100 доларів.

— Чи є у вас зарплата у Вересі? І якщо «так», чи готові ви назвати її?

— Ні, я працюю в клубі та обласній федерації на громадських засадах. Тобто безкоштовно. Я роблю це просто через любов до футболу.

— З чого складається ваш основний дохід? Бізнес?

— Так, я маю готельний заміський комплекс, який генерує невеликий, але реальний дохід. Причому, побувавши в різний час в різних місцях, я все-таки вважаю себе досить скромною в потребах людиною.

Главный тренер Вереса Юрий Вирт, veres.club

— Скільки доходу приносить такий готельний комплекс?

— Декілька тисяч доларів в місяць, а якщо точніше — трохи більше 10-ти. Тому хай приходить фіскальна служба (посміхається. — прим. Ю.К.), але саме так і є. Повірите, на сьогоднішній день для Рівного це — космічний дохід, який дозволяє спокійно жити і отримувати (а також дарувати) задоволення від життя.

— Ви працюєте в Рівненській федерації футболу, яка є членом ФФУ. В свою чергу один з комітетів ФФУ видавав Вересу атестат УПЛ. Чи не вбачаєте в цьому конфлікт інтересів?

— Я також є членом Виконкому ФФУ, але зазначу, що всі подібні органи федерації як атестаційний комітет працюють абсолютно автономно. Наприклад, мій колега з Хмельниччини теж є одночасно головна місцевої федерації та член комітету арбітрів ФФУ.

— Але все ж таки це якось неправильно…

— Не буду казати конкретно про інших, але загалом можу впевнено заявити, що ніякого конфлікту тут нема. Наприклад, прізвище керівника апеляційного комітету я дізнався тільки після того, як прийшло відповідне рішення по Вересу. Тобто, в цих органах працюють зовсім непублічні люди, які приймають участь в оперативній роботі федерації. Так створена система, і ця система діє в інших країнах Європи та світу.

— Можете з впевненістю сказати, що Верес не брав участі в договірних матчах?

— Я можу впевнено сказати, що у бюджеті Вересу не було статті на роботу з суддями чи із іншими учасниками футбольних матчів.

— Тобто це тільки чутки?

— Послуговуючись словами Володимира Висоцького, скажу, що чутки народжуються із різних джерел і мають різну спрямованість. Офіційно вам заявляю і готовий пройти будь-який детектор брехні про те, що в бюджеті Вересу немає коштів, щоб грати матчі із заздалегідь визначеним результатом.

«Ми запускали перемовини про Київстар Арену в Рівному. Але там специфічна структура власності — в компанії є російський капітал»

— Ви казали про 2 роки як про термін походу команди до єврокубків. Якщо говорити про більш довготермінову стратегію, то…

— Через 10 років Верес повинен складатися із вихованців рівненського футболу. Наше завдання нині — дати імпульс футбольній Рівненщині і створити піраміду з виховання гравців. Один із напрямків — умовний Аякс. Виховання і продаж гравців може стати джерелом поповнення клубного бюджету. Ми вже зараз вчимося заробляти кошти. Дякуємо нашому партнеру Львівському холодокомбінату, але бюджет Вересу має бути різновекторним. Клуб має заробляти і виходити на те, щоб бути недотаційним. А головна мета — збирати 13 тисяч глядачів на кожному матчі в Рівному.

— Чи йде мова про те, щоб реконструйований Авангард отримав іншу назву, відповідно до партнера клубу?

— Ми запускали перемовини про Київстар Арену в Рівному. Але там специфічна структура власності — в компанії є російський капітал. Проте ми готові далі провадити перемовини. Про суми угоди говорити покине можу, бо тривають перемовини. Хотілося б через якийсь час похвалитися успіхом в цій справі.

— Чи йдеться наразі про самоокупність Вересу?

— Хотілося б, щоб через 3 роки ми вже стверджували про це. Наразі партнери і спонсори несуть на собі 90 відсотків витрат клубу. Тому зараз наше завдання — зменшити цю суму.

— Яка повна вартість проекту реконструкції рівненського Авангарду?

— 110 млн. грн. Але при потребі збільшення цього бюджету є запевнення з боку мера Рівного та депутатського корпусу, що бюджет буде збільшено.

— Які є гарантії того, що Авангард точно добудують і зроблять це вчасно?

— Є гарантії і письмові, і неписьмові, і публічні-непублічні. Та ж сама посада мера — це політична посада, яка час від часу потребує підтвердження від громади. А громада дуже зацікавлена в цій реконструкції. Чесно кажучи, зараз громада доволі скептично відноситься до перебудови Авангарду. І не тому, що не довіряє меру чи Вересу, а тому що в Україні такий стан — далі хороших намірів справине заходять. Але в форматі співпраці з місцевою владою вже скільки було гарантій та дій, що нам не залишається нічого іншого, крім як зробити новий стадіон.

vk.com/veres.club

— Чому Верес відмовився грати в Луцьку, адже першопочатково це був пріоритетний варіант для клубу?

— Ми не відмовлялися грати в Луцьку. Так, як основний стадіон заявлено Арену Львів. Але є резервні в Тернополі та Луцьку. Футбол існує для вболівальників, а їм потрібні комфорт та безпека. З того, що я побачив в Луцьку, то нам було б добре там. Я хотів би, щоб команда грала в цьому місті. Як президент та вболівальник Вересу докладу максимальних зусиль, щоб вести діалог з місцевою владою, правоохоронцями та вболівальниками, окремо — з ультрас Волині. Ми готові бути хорошими гостями.

— В свій час ультрас Волині виразили протест матчам Вересу в Луцьку…

— Слова ультрас нас насторожили. Футбольний матч — це поважна громадська подія, яка збирає багато людей. Ми не хочемо мати ризик із вболівальниками. Нам добре грати у Луцьку, тому із безпекою там будемо працювати. Так само вирішуватимемо питання по проведенню матчів і у Львові, адже там є фани Карпат. Ми мусимо мати гарантії безпеки будь-де.

«Домовилися з Ігорем Суркісом, що Динамо відпустить Олексія в Алавес безкоштовно, а в майбутньому буде мати частину з його трансферів»

— Ваш син Олексій був капітаном юнацької команди Динамо, але не захотів підписувати контракт із киянами. Чому?

— Він не відмовився, а захотів більшого. Олексій отримав приз кращого гравця фінального турніру ДЮФЛ U-17, і ми довго готувалися до продовження кар’єри. Вийшли на те, що його амбіції і готовність дозволяють іти в європейський чемпіонат. Пізніше зустрілися із Олегом Смалійчуком, який запропонував можливість переходу в Алавес. Там отримали офіційне запрошення, але на той момент за віком Олексій не міг мати дозвіл переїхати в Іспанію.

Під час фінального турніру юнацького чемпіонату Європи у Чехії Олексій травмувався. Коли відновився, його запросили в перегляд в «дубль»Алавеса, який він успішно пройшов. Тоді дочекалися його 18-річчя і підписали трирічний контракт із іспанцями. Олексій добре зіграв навесні і в липні дістане можливість поборотися за місце в основі Алавесу — його запросили на збори із першою командою.

— Чи треба було платити Динамо якісь відступні за перехід із академії киян в Іспанію?

— Хочу тільки подякувати Ігорю Суркісу, бо ми домовилися про те, що в Динамо буде доля з майбутніх трансферів Олексія.

— Не боялися негативного досвіду кількох молодих українських футболістів,які не закріпилися в тій таки Іспанії?

— Нас дуже добре консультував Олег Смалійчук, підказав чимало практичного. Не завжди сину це подобалося. Наприклад, Олег порадив забути сину всі його титули та перемоги в Україні і почати здобувати славу в Іспанії по-новому. Це різало самолюбство, але час показав, що Смалійчук мав рацію.

— Зарплата «дублера» в Алавесі дозволяє сину вільно себе почувати в клубі? Чи ви мусите субсидувати Олексія?

— Клуб знімає житло, забезпечує проїзд та харчування. Тому на решту речей грошей, думаю, вистачає. Підтримую сина в іншому — якщо вдається, то їду на матчі юнацької збірної України, де постійно спілкуємося з ним.

, , , , переглядів: 61

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *