Податківці відкрили полювання на аграріїв: на чому найчастіше ловлять правопорушників

09.06.2017

Податківці відкрили полювання на аграріїв: на чому найчастіше ловлять правопорушників

Експерти розповіли про основні помилки, які можуть стати причиною санкцій з боку фіскальної служби.

Українські аграрії потрапили під ковпак податківців. Довгий час сільськогосподарські підприємства платили єдиний податок і користувалися спеціальним режимом  ПДВ, тому були нецікаві фіскалам. Сплату податку на прибуток не треба було перевіряти, ПДВ, по суті, – теж, так як він зараховувався на спецрахунки і міг використовуватися для власних потреб виробників.

Замість ПДВ аграрії платили фіксований сільськогосподарський податок в залежності від нормативно-грошової оцінки землі (з 2015 року – єдиний податок 4 групи, який практично зберігав колишні умови).

Все змінилося, коли в 2016 році спецрежим частково скасували (виробникам зерна і технічних культур дозволили залишати собі тільки 15% ПДВ, тваринникам – 80%, іншим сільгоспвиробникам – 50%). Також в минулому році повернули норму про відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур, щоб якось компенсувати аграріям фінансові втрати від зміни податкових правил. З 2017 року спецрежим прибрали остаточно, замінивши його механізмом бюджетних дотацій.

Оскільки АПК залишається провідною галуззю економіки, а ПДВ від сільгоспвиробників перераховується до бюджету, податківці почали активні перевірки аграріїв. Крім ПДВ податківці цікавляться також сплатою ПДФО.

Як зазначають юристи, велика частина податкових перевірок стосуватиметься агросектора в 2017 і 2018 році. Нинішні податкові перевірки аграріїв будуть пов’язані зі скасуванням спецрежиму з ПДВ. Так як вже зараз виявляється велика кількість помилок, які з різних причин допускають сільгоспвиробники у веденні фінансової звітності (помилився в трактуванні закону бухгалтер підприємства або закони змінювалися так швидко, що важко було виконати всі вимоги).

Проблеми, пов’язані з перевірками ДФС аграрного сектора, умовно можна розділити на дві групи: помилки і порушення, пов’язані з ПДВ та порушення касової дисципліни.

Податкова плутанина

Перше, на що звертають увагу фахівці, – це на складності з урахуванням «розщепленого» в 2016 році ПДВ. З одного боку, податківці самі до кінця не розуміють, як треба правильно розділяти податковий кредит, а з іншого, у зв’язку з податковими новаціями, аграрії встигли наробити помилок, які відразу впадають в очі контролерам.

Зокрема, з липня 2015 року податковий кредит підприємства в будь-якому випадку повинні вказувати в декларації з ПДВ. Навіть якщо компанія не має права на податковий кредит у зв’язку з проведенням операцій, не пов’язаних з господарською діяльністю чи неоподатковуваних податком на додану вартість, то вона все одно повинна нараховувати умовні зобов’язання з цього податку. Не всі підприємства це роблять і не показують у звітності податковий кредит.

Податкова приходить і на всю суму прихованого кредиту нараховує податкові зобов’язання і при цьому не визнає сам податковий кредит.

«Такі випадки виявляються дуже швидко і не вимагають спеціальної перевірки, завдяки введенню електронного адміністрування ПДВ», – розповіла податковий експерт, партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine Ольга Богданова

Крім того, з кінця 2015 року сільгоспвиробники повинні були донараховувати ПДВ при операціях з продажу продукції до певної бази. Згідно ст. 188 Податкового кодексу, ця база повинна була бути не нижче, ніж виробнича собівартість продукції. Майже всі аграрії донараховували ПДВ, але проблема в тому, що ці донарахування вони відображали в своїх «сільськогосподарських» деклараціях, а повинні були – в звичайних формах звітності, за якими відбуваються взаєморозрахунки з бюджетом. Тут податківці також відразу проводять донарахування.

З цим порушенням безпосередньо пов’язаний третій блок проблем – неправильне заповнення дев’ятого додатка в звітності з ПДВ в 2016 році. Нагадаємо, воно передбачало визначення бази для обчислення розміру податку на додану вартість і його процентного розподілу за різними напрямками від сільськогосподарської і не сільськогосподарської діяльності.

Проблеми «звичайної ціни»

Багато порушень виявляється в частині застосування так званої «звичайної ціни» при продажі сільгосппродукції. Коли в 2016 році повернули відшкодування при експорті зернових, трейдери отримали значні суми з держбюджету (36 млрд грн. При загальному відшкодування в 94 млрд грн.). Щоб не повторювати ситуацію, коли надходження ПДВ нижче, ніж його відшкодування з бюджету, податківці змістили акценти в перевірочній діяльності.

З’явився новий регламент проведення перевірок та оформлення актів перевірок, що створило чимало труднощів для фермерів. І тепер замість перевірок вигодонабувача, тобто трейдерів (у яких немає особливих активів), податківці починають питати сільгоспвиробників, чому ті продавали через посередників, а не напряму трейдеру.

А також вимагати доказів, що компанія була поінформована про рівень «звичайних цін» на ринку в 2016 році. Звичайна ціна – середня ціна товару на ринку. І треба довести, що ціни продажу відповідають ринковим. Як уже згадувалося, в 2016 році стаття 188 НК була змінена (змінилося визначення бази оподаткування ПДВ) і базою стала «звичайна ціна».

У той же час аграрії нерідко занижували вартість продукції, щоб платити менше податків, вважаючи за краще готівкові розрахунки (пам’ятаючи про те, що при спецрежимі не було особливого контролю).

Тому практично у всіх аграрних підприємств ДФС легко може знайти порушення касової дисципліни. Найпоширеніший випадок, коли підприємство продає власне вирощену продукцію за готівку. Дрібні підприємці не зацікавлені оформляти документи, щоб «не світитися», купуючи і продаючи в тіні.

Але сільгоспвиробники повинні якось списати з балансу продукцію, продану за готівку. Продавати за документами дорого невигідно, ось і продають за заниженою ціною, щоб менше платити податків. Тоді і вилазить «боком» поняття звичайної ціни.

В рамках перевірок виявляють багато інших порушень. Наприклад, несвоєчасне оприбуткування виручки, або неграмотне оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів.

Скажімо, не ідентифікується кінцевий споживач продукції при продажу зі складу. Тобто, фермер отримує готівку і пише, що продано «кінцевому споживачу». Цього, за словами юристів, робити категорично не можна. Так як штрафи становлять 100% від неправильно оприбуткованої суми.

Точно також штрафують за порушення по ПДФО. Наприклад, коли йде реалізація продукції в рахунок погашення плати за оренду земельних паїв, то спрацьовує те саме поняття «звичайної ціни». І тут податківці застосовують цей принцип не тільки по частині ПДВ, але і ПДФО. Тобто, коли оплата селянам оренди паю товарами йде за заниженою ціною.

«Ось цей розмір «знижки» податківці трактують як отримання громадянами додаткового матеріального блага і обкладають такий дисконт податком з доходів фізосіб», – розповіла Ольга Богданова.

Тому, щоб уникнути неприємностей під час податкових перевірок в цьому році, юристи радять аграріям звернутися до аудиторів і перевірити ще раз свою документацію до того, як наскочать контролери з ДФС.

Адже вже є і судова практика, яка інколи виявляє навіть комічні випадки. Скажімо, підприємство за відомістю скуповує молоко у населення і виробляє молочну продукцію. Але податкова швидко з’ясувала, що продають його померлі люди. В результаті фірмі довелося підкоритися вимогам податківців і сплатити донарахування в двократному розмірі (з урахуванням штрафу).

До чого готуватися

«А вже з наступного року треба працювати над фінзвітністю, тому як на практиці бухгалтерська звітність в агросекторі знаходиться в незадовільному стані. Не тому що бухгалтера неписьменні, а тому що занадто багато змін відбулося в останні роки. Дуже важко перебудуватися, в тому числі на автоматизований облік ПДВ», – розповіла Ольга Богданова.

За словами експерта, прозора зрозуміла і достовірна звітність важлива не тільки для правильної сплати податків, а й для отримання кредитів під викуп землі, коли дозволять її продаж юрособам.

Тому завдання на 2018-2019 роки – налагодити бухоблік, вичистити з нього помилки і підтвердити фінансову звітність аудиторськими висновками.

Адже банк повинен буде переконатися в безперервній діяльності сільгоспвиробника, в тому, що він має прибуток, а інформація в звітах відповідає дійсності. Поки спостерігається зворотне. Навіть у тих, хто зараз отримує банківське фінансування, бухоблік далеко не в ідеальному стані.

За матеріалами: ubr.ua

 

, , , переглядів: 61

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *