Раціон українців переглянуть: хто “влетить у копієчку”

02.06.2017

Раціон українців переглянуть: хто “влетить у копієчку”

У МОЗ продовжують займатися «оздоровленням» їжі вітчизняного виробництва. Остання ініціатива в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун – обмежити використання в харчових продуктах транс-жирів до 2% і зобов’язати виробників розміщувати на етикетках інформацію про «шкідливі» компоненти.

Раніше чиновники озвучували ідеї заборонити ГМО, обмежити використання ряду штучних замінників цукру і підсолоджувачів. Якщо ці нововведення затвердять, виробникам продуктів харчування доведеться міняти не тільки маркування своїх товарів, але і їх рецептуру, що напевно позначиться на цінах. Але чи стане така продукція більш здоровою для українців?

Підступні жири та солодощі

У МОЗ впевнені, що зниження споживання транс-жирів позначиться на здоров’ї українців самим позитивним образом. Адже вони провокують розвиток серцево-судинних захворювань та ожиріння. Харчовики парирують – «небезпечний» інгредієнт сприяє збереженню стабільного смаку продукції і продовжує термін її зберігання, тому його масово використовують при виробництві напівфабрикатів, кондитерських виробів, молочних продуктів, їжі з фастфуда.

Не оминули законодавці і проблему генно-модифікованої продукції. Так, ще в липні 2016 року було зареєстровано законопроект про введення до 2023 року мораторію на вирощування ГМО-культур і їх переробку.

Однак вступ в силу мораторію було відкладено на рік.

Законопроект про обмеження обігу ряду штучних замінників цукру і підсолоджувачів в Україні був підготовлений ще в жовтні 2013 року. Відповідно до нього, передбачалося заборонити ввезення і використання деяких харчових добавок з індексом Е. Зокрема, мова йшла про штучні підсолоджувачі «Е420-Сорбіт», сорбітовий сироп, підсолоджувач «Е950», «Ацесульфам калію», «Аспартама» і ряду інших .

І це має сенс. Доведено, що безконтрольне використання цукрозамінників загрожує небажаними наслідки для здоров’я. Наприклад, розладом шлунково-кишкового тракту, нудотою, блювотою, діареєю. Тому на упаковці обов’язково має бути попереджувальний напис. Зокрема, в країнах ЄС діє обмеження по добовій дозі аспартама – 40 мг. на кг ваги людини. Для сахарину – не більше 15 мг / кг маси тіла.

В принципі в ЄС на сьогодні не існує жодного підсолоджувача, за яким би не прописувалась гранична норма споживання.

Шкода – не бреше

За словами голови фонду громадської безпеки Юрія Гаврилечко, велика частина вітчизняних продуктів харчування з точки зору присутності в них транс-жирів, ГМО, підсолоджувачів та ін., не тільки шкідливі, але і в деяких випадках навіть отруйні.

«Втім, узагальнювати продуктові сегменти, в яких «шкідливих» елементів більше або менше за все, марно. Навіть у одного і того ж виробника відсоток таких добавок може різниться від партії до партії», – зауважив він.

За словами директора Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенко, «шкідливі» складові використовують навіть ті виробники, які в підсумку економлять на цьому копійки.

«Наприклад, кондитери на використанні тих же транс-жирів, підсолоджувачів та ін., економлять в перерахунку на один виріб дійсно кілька копійок. Але якщо помножити все це на кількість виробленої продукції в рік, їх прибуток тільки за рахунок «експериментів» може обчислюватися тисячами гривень», – підкреслює експерт.

Більш того, експерти констатують, що якщо раніше частка «шкідливої» продукції з транс-жирами, різного роду «Ешками» і ГМО становила не більше 5-7%, то сьогодні може досягати і 50%.

«Коли навіть сумлінні виробники бачать, що їхні конкуренти не гребують подібними методами, вони замислюються – а чи варто їм додатково витрачатися на потрібне маркування або зміну рецептури? І скільки б і споживачі, і сумлінні виробники не намагалися звертатися до відповідних органів із закликом виправити ситуацію, поки це не працює», – зауважив Олексій Дорошенко.

Експерти констатують, що введення обов’язкового маркування із зазначенням точного складу продукції, будь то трансжири або ж підсолоджувачі – справа потрібна, проте поки нездійсненна.

Так, начальник аналітичного відділу консалтингового агентства «ААА» Марія Колесник вважає, що споживач повинен мати можливість усвідомленого вибору, а всі інгредієнти повинні бути чітко вказані.

«І таким шрифтом, щоб це було читабельно. На жаль, дуже часто на упаковці виробник вказує на присутність «Е», але що саме криється під цим позначенням, споживач не знає», – уточнив експерт.

За її словами, це може бути і звичайна лимонна кислота, і шкідливий барвник. Колесник також підкреслює, що, як правило, шкідливі трансгенні жири містить в більшості випадків небрендована і найдешевша продукція – та, що продається на вагу, а споживач взагалі не має можливості побачити склад.

Втім, багато виробників не тільки не уточнюють в складі продукту класифікацію «Е» і транс-жирів, але і взагалі замовчують про них.

«Випадків, коли виробник замовчує про справжній склад свого продукту при його маркуванні досить. Узагальнювати, з якими продуктами харчування це відбуватиметься частіше або рідше – неможливо. Однак причина цього  ясна – щоб обдурити покупця і отримати більше прибутку зараз і тут », – впевнений Гаврилечко.

Наприклад, при покупці вершкового масла вказується склад з вершків 73% жирності і води. А за фактом виявляється, що вершків там може не бути взагалі, а є тільки пальмова олія, барвники, стабілізатори і т.д.

Нові порядки – нові ціни?

Марія Колесник вважає, що заборона небезпечних інгредієнтів для багатьох виробників може стати причиною перегляду цін. «Хоча в цілому, подорожчання не повинно скласти більше 2-5%», – підсумувала експерт. Втім, подорожчання не обов’язково має відбутися у всіх без винятку.

«Якщо всі перераховані ініціативи вступлять в силу, то на кінцевій вартості продукції це ніяк не повинно позначитися, тому що всі махінації подібного роду – це прихований прибуток, хоча є й винятки. Тут все залежить від конкуренції і роботи судової системи», – вважає Гаврилечко.

За його словами, без цих двох елементів ціни будуть рости незалежно від того, яких норм повинні дотримуватися виробники.

Хто проконтролює

Експерти наголошують – не дивлячись всі актуальні на сьогодні законодавчі ініціативи, головна проблема в тому, що держава не дотримується «правил гри». За словами Олексія Дорошенко, законодавство, що регулює в продуктах харчування норми тих чи інших «шкідливих» речовин, в Україні існує ще з 2014 року. Саме тоді були прийняті і затверджені всі необхідні стандарти.

«Ці правила зобов’язують дотримуватися необхідних стандартів при маркуванні товарів не тільки виробників, але і продавців. Але, на жаль, на сьогоднішній день, вони не дотримуються. Держава, яка повинна контролювати цей процес, цю функцію не виконує», – говорить Дорошенко.

Експерти одностайні – в питаннях безпеки продукції слід орієнтуватися на європейський досвід.

«Якщо ми хочемо експортувати свою продукцію без обмежень, то «шкідливі» інгредієнти варто заборонити », – резюмувала Марія Колесник.

За матеріалами: ubr.ua

продукти

, , , , переглядів: 91

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *