Рівнянин удосконалює зброю для бійців АТО

20.07.2017

Рівнянин удосконалює зброю для бійців АТО

Рівнянин Сергій МАРКОВ розробив пристрій для автоматів та кулеметів, який зменшує віддачу, «гасить» полум’я і звук. Завдяки винаходу постріли стають більш влучними, а головне — ворожі снайпери не бачать, звідки саме стріляли. Українські бійці розробку випробували і зараз використовують у зоні АТО, про це пише видання “День”. Винахідник каже, що ніколи не запитує, де саме служать хлопці, для яких він робить пристрої. Але все одно йому дзвонять і дякують. Свою розробку Сергій Марков називає тюнінгом до зброї і вже запатентував її. Разом з тим, пристрої, які йому замовляють, налагоджує вручну. Адже серійного виробництва немає.

«Це мій спосіб допомогти Збройним силам України. Після інфарктів, які я переніс, не можу бігати, стрибати. Не можу воювати. Якби мав здоров’я, то був би в АТО. Але я намагаюся принести користь державі тут», — розповідає винахідник. Взагалі ж так званий дульний компенсатор до автомата чоловік розробив давно. Але пристрій лежав без діла, бо в ньому не було особливої необхідності. Сергій Марков повернувся до розробки, коли почалася війна.

«Свого часу я служив в армії, тримав у руках зброю. Потім займався полюванням. Це було моє хобі. А 1987 року їздив у Латинську Америку, в Аргентину. Зайшли з товаришем у спеціалізований магазин зброї. Я звернув увагу на автомат німецького виробництва. І один чоловік розказав про нього доволі цікаві речі, я задумався. А потім якось випробовував нічний приціл і відчув, наскільки заважає полум’я, яке видає автомат. До того ж віддача була доволі сильна. Це дуже впливало на влучність. Тож я поставив перед собою мету сконструювати пристрій, який полегшував би стрільбу», — розповідає чоловік.

Він розробляв різні комбінації, випробовував їх на практиці і, зрештою, знайшов ту, яка підходила найбільше. Винахідник переконує — насправді все доволі просто, адже взято із життя.

«Я повернувся до цієї теми, коли почалася війна. Просто хотілося допомогти нашим хлопцям. Я почав працювати над удосконаленням розробки. Взагалі її головне завдання полягає в тому, щоб зменшити віддачу. В результаті компенсатор також «збиває» звук та полум’я. Він полегшує стрільбу, підвищує її точність. А головне — якщо використовувати пристрій, то вночі не видно, звідки людина стріляє. Це дуже важливо», — пояснює Сергій Марков.

Спочатку компенсатори випробовували на полігоні, а потім — у зоні АТО. Із 2014 року чоловік їздив на схід як волонтер. Разом із товаришами виготовляв пристрої тут і віз для наших підрозділів.

«Ми запитували, яка саме в них зброя, і давали компенсатори, які підходили. Я роблю їх і для автомата, і для кулемета, і для карабіна, — каже винахідник. — Пригадую, ми їхали до Ізюма. Був початок липня, сильна спека, і хотілося пити. Якраз зупинилися перепочити, коли побачили автобус із бійцями. Вони теж зупинилися. Ми почали спілкуватися, і я віддав їм кілька розробок. Навіть не знав точно, з якого хлопці підрозділу. А потім дуже здивувався, коли мені почали телефонувати і дякувати. А був випадок, коли ми привезли компенсатори у батальйон «Шахтарськ» і пішли їх випробовувати. Я невеликий спеціаліст щодо калібру 5.45, а він тоді в них був. Стрілець виявився дуже хорошим. Він вистрелив автоматичною чергою у бронежилет на відстані 60 метрів. Кулі лягли, як три пальці. Ми були здивовані такою влучністю. А взагалі перші компенсатори випробував рівненський «Беркут». Він не просто стояв на блокпостах, а воював, у тому числі, за Красний Лиман, був в оточенні. Потім я не запитував, кому давав розробки. Знаю, що був «Донбас», «Азов», «Шахтарськ». А ще пам’ятаю, що через три місяці відтоді, коли я дав перші компенсатори, «Правий сектор» показав мені один із них. Його відібрали у сепаратиста. Я впізнав розробку і згадав, кому її давав. Виявилося, що хлопчина був поранений і, очевидно, втратив автомат. Це було після Іловайська».

Сергій Марков запатентував свій винахід. Однак вважає, що на сьогодні це ще доволі символічний вчинок, адже цьому мало надають значення. Його розробку намагалися копіювати, хтось більш вдало, а хтось — менш. Тим часом він робить компенсатори на замовлення для тих, хто зацікавився його збройним винаходом. Виробництво не серійне, адже співпраці з держструктурами немає. Їм це не цікаво, каже винахідник.

«За свою пенсію не маю можливості придбати значну кількість матеріалу, необхідного для виготовлення компенсаторів. Адже він доволі специфічний і коштує чимало. Доводжу пристрої вручну, — пояснює чоловік. — А взагалі це було б неможливо, якби зі мною не працювала група людей. Так, один із товаришів знімає випробування компенсатора на камеру. А потім ми переглядаємо запис, аналізуємо шум, дивимося, як спрацьовує пристрій вночі, і працюємо над його вдосконаленням. Нашим бійцям це зараз потрібно».

Автор: Тетяна ІЛЬНИЦЬКА

 

, , , , , , , переглядів: 1 624

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *