ТОП-5 видатних українських вчених, які прославили Україну у світі

23.11.2017

ТОП-5 видатних українських вчених, які прославили Україну у світі

Ми із захопленням реагуємо на іноземні винаходи – “Як вони змогли?”, “Оце так розум!”, “Геніальна ідея”, “Чому ми так не можемо?”.  Проте українські вчені-винахідники це не міф і не вигадка. Особистостей, які популяризують український науковий бренд у світі багато, проте ми чомусь їх не знаємо. Отож історії успіху вчених у підбірці Styler.rbc.

 Фізик Антон Сененко:

“Ми стрімко рвонули від рівня Франції і Німеччини в країни типу Монголії або Камбоджі” Стан української наукової сфери можна порівняти зі станом важко хворої людини, яка перебуває в реанімації і вимагає невідкладних заходів, вважає блогер, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України, вчений-фізик Антон Сененко. “Єдина різниця полягає в тому, що всі маніпуляції над тілом – установка крапельниць, інтубація, оперативне хірургічне втручання – здійснює сам пацієнт. Бо більше нікому. Компетентність більшості чиновників обмежується прикручуванням подачі кисню, і вони щиро вважають, що це сприяє оздоровленню організму. Симптоми досить тривожні: тільки за останні три роки склад лише Національної академії наук скоротився на майже 5000 вчених і, що найбільш прикро, більше ніж на 600 молодих вчених. Наукоємність ВВП України (частка витрат на наукові дослідження у валовому внутрішньому продукті) за 25 років впала більш ніж у п’ять разів. Ми стрімко рвонули від рівня Франції і Німеччини до країн типу Монголії або Камбоджі. У тому ж напрямі йде і результативність наших вчених порівняно з колегами з інших країн”, – переконаний науковець.

“Основні” битви “української науки – ще попереду” За словами Антона Сененко, дивом є те, що українська наукова сфера досі існує, активно реформується і робить все від неї залежне для інтеграції в Європейський дослідницький простір. “Без пафосу, гучних заяв або додаткового фінансування “на реформи” був створений новий закон “Про наукову і науково-технічну діяльність”, що заклав основи прозорого фінансування наукової сфери та оцінки результатів діяльності вчених. Так, за участі іноземних та визнаних у міжнародному співтоваристві вітчизняних вчених сформований Ідентифікаційний комітет та Науковий комітет, триває створення Національного фонду досліджень, стартувала атестація наукових установ за німецькою методикою. Українські вчені все активніше беруть участь у міжнародних наукових колабораціях і програмах типу “Горизонт 2020″, залучаючи мільйони євро і проводячи дослідження в кращих лабораторіях розвиненого світу. Це зараз чи не єдиний спосіб творити науку світового рівня”, – пояснює Антон Сененко.

У той же час експертне наукове співтовариство в тісній співпраці з Мінфіном і Мінекономіки щодня працює над дебюрократизацією наукової діяльності, підвищенням мобільності наших вчених у світі, створенням умов для залучення інвесторів, готових вкладати в інновації.

Олег Ангельський: перший українець, який удостоївся премії Галілео Галлілея.

Український інженер-оптик, професор Чернівецького університету, доктор фізико-математичних наук удостоївся премії, яку до цього не отримував жоден українець. Десять років тому Олег Ангельський отримав міжнародну премію імені Галілео Галілея за значні наукові досягнення в області оптики, і одночасно – за розвиток оптичної освіти і консолідацію інших вчених. За яке ж досягнення українському вченому вдалося отримати таку значущу премію? Протягом більш ніж двадцяти років учений досліджував поле оптичного випромінювання. Спільно з групою вчених, він розробив прилад, який вимірює жорсткість поверхні зі швидкістю 10 ангстрем на секунду. За словами самого вченого, це рекордний час. Його винахід дозволяє дуже точно контролювати обробки оптичних поверхонь. В чому допоможе винахід? Наприклад, він може бути корисним для створення циліндро-поршневих груп у виробництві моторів хорошої якості.  Докторську дисертацію Олег Ангельський захистив, коли йому було 33 роки. Він – автор понад 250 наукових робіт, на які часто посилаються світові наукові видання. Інженер-оптик Олег Ангельський не обмежується суто науковими розробками. Він також активно працює над тим, щоб підвищити престиж свого університету і докладає для цього максимум зусиль. Завдяки таким зусиллям, йому вже давно вдалося перетворити рідний університет на “Мекку” для вчених-оптиків.

Щорічно на наукові зустрічі з колегами в його університет приїжджають багато провідних світових вчених. До речі, Олег Ангельський входить у десятку українських науковців, чиї роботи найбільш цитуються у світі (h-index). Сам Олег Ангельський впевнений: для становлення вченого у сьогоднішньому науковому світі потрібна хороша наукова школа з давніми і глибокими традиціями. Але не менш важливе і вільне спілкування з колегами-вченими по всьому світу. І, звичайно, хоча б елементарна матеріально-технічна база. Чим частіше вчені будуть їздити за кордон, спілкуватися з колегами і стажуватися, тим більше шансів для розвитку науки ми отримаємо у нас, в Україні, вважає він.

Марина В’язовська: рішення задачі століть.

В 2016 році науковий світ облетіла новина: дівчині-математику вдалося розв’язати задачу, яку не могли розгадати провідні світові вчені ще з XVII століття. Виявилося, що талановита вчена, яка вирішила задачу – киянка, нині живе в Німеччині. Про її відкриття одразу ж написали провідні світові видання, включаючи німецьку газету Der Spiegel і американське видання The Huffington Post. Молода вчена змогла знайти рішення упаковки куль в восьмивимірних просторах. Раніше подібну задачу по упаковці куль змогли вирішити тільки для просторів з трьома і менше вимірами. Українка стала лауреатом престижної “Премії Салема 2016”. Кожен рік цю премію присуджують тільки одному молодому вченому-математику за видатні результати досліджень. Українка не збирається зупинятися на досягнутому, і вже думає, як вирішити й інші, ще більш складні завдання. Одночасно з цим вона викладає математику для старших курсів спеціалізованого навчального закладу в Берліні.

Фото: theukrainians.org

Вона закінчила Київський ліцей №145 та механіко-математичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка. У травні 2010 року В’язовська захистила кандидатську дисертацію в Інституті математики НАН України на тему “Нерівності для поліномів і раціональних функцій та квадратурні формули на сфері”. У 2013 році отримала докторський ступінь в Боннському університеті. Зараз 32-річна українська вчена працює в Гумбольдтскому університеті Берліна. На думку Марини, мехмат університету Шевченка став для неї найкращим місцем для вивчення математики.

“Мені довелося вибирати: залишатися в Києві і шукати роботу або продовжити навчання за кордоном. Я поїхала, і ступінь магістра отримала вже в німецькому містечку Кайзейслаутерне. З одного боку, мені, домашній київський дитині, було складно: як це — жити однією, без батьків? Але, з іншого — пощастило: я вступила до університету, який дбав про іноземних студентів. Крім того, мені платили стипендію”, – розповідає вчена.

Олег Кришталь: за крок до Нобелівської премії .

Український вчений Олег Кришталь – знаний у світовому науковому співтоваристві біофізик. Його по праву вважають одним з найбільш цитованих у науковому світі українських вчених. Кришталь – доктор біологічних наук, професор, лауреат Державної премії СРСР і України в галузі науки і техніки, автор низки відкриттів світового рівня. Зокрема, він займався вивченням механізмів іонного проникнення, локалізованих на мембрані сенсорних нервових клітин. Кажуть, одного разу Олег Кришталь ледь не отримав Нобелівську премію. Його обігнав приятель-німець, який займався вивченням аналогічної проблеми. Але, тим не менше, його ім’я у світі науки (а особливо – в нейрофізіології) звучить гордо. На рахунку Кришталя – кілька значущих відкриттів. Зокрема, вченому вдалося виявити два нових рецептора в нервових клітинах. Олег Олександрович публікувався в авторитетному науковому журналі Nature, викладав у провідних навчальних закладах світу: в університеті Кюсю в Японії, Гарварді (США), університеті Пенсільванії (США) і Мадридському університеті Комплутенсе (Іспанія). Також Кришталь є членом Національної академії наук, очолює Інститут фізіології ім. Богомольця. Вчений активно займається підготовкою нового покоління вчених: він навчає фахівців різних рівнів: від студентів-першокурсників до аспірантів і докторів наук.

Kanyuka Ruslan

Олег Кришталь виховувався в родині науковців. “Я жив у наукоцентричній сім’ї”, – любить повторювати він. За словами Олега Олександровича, саме це допомогло з легкістю визначитися з майбутньою професією. Але, в той же час, він мріяв стати письменником. Батьки від такої затії відрадили. “Бути письменником в радянському союзі – значить брехати”, – говорили вони. Будову людського мозку Кришталь вивчає все життя. Здається, ми вже все знаємо про те, які функції має та чи інша частка мозку. Але, тим не менше, мозок досі є найбільш загадковим структурою всього організму, говорить вчений. У 1980 році Кришталь відкрив принципово новий рецептор в нервових клітинах. Незабаром після цього йому запропонували роботу в одному з інститутів співтовариства імені Макса Планка. “У той час я не виїхав, адже тут залишалася моя сім’я. Побоявся. А пізніше, вже в незалежній Україні, подумав: як я можу зрадити свій народ і виїхати, якщо можу приносити користь тут?”, – казав він. На його думку, можна виїхати з країни і приносити користь людству, адже вчений – це людина, яка забезпечує прогрес всієї цивілізації. Але Кришталь найкомфортніше почувається, живучи і працюючи в рідній країні.

Юрій Ізотов: першовідкривач наймолодшої галактики.

Ще один з найбільш цитованих у світі українських вчених – астрофізик Юрій Ізотов. На рахунку Ізотова – понад 250 наукових робіт, які в різний час були опубліковані у провідних світових виданнях. 30 травня 2017 вчений був затверджений членом Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій при Кабінеті Міністрів України. Ще в 2003 році директор Інституту проблем реєстрації інформації В’ячеслав Петров, розповідаючи про найбільш цитованих у Європі українських учених, особливо сильно захоплювався Ізотовим. Тоді вже було відомо, що індекс цитування наукових робіт Юрія Ізотова був близький до тих, які відрізняють кандидатів Нобелівської премії – близько 500. А пізніше цей показник перевищив 1000 (рекордний для НАНУ показник).

Юрій Ізотов, співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України, разом з американським колегою Трином Туаном відкрив наймолодшу галактику у Всесвіті, що стало сенсацією в науковому світі. Як виявилося, карликовій галактиці I Zwicky 18 – лише 500 млн років. А це означає, що дуже давно вона зародилася практично одночасно з появою життя на землі.  А 2016 рік приніс українському вченому новий успіх. Раніше науці було невідомо, чому на ранніх етапах розвитку Всесвіт, вже пройшовши стадію плазми і охолонувши, знову повернулася в “плазмовий” стан. На самому початку 2016 року група дослідників з п’яти країн, яку очолював український вчений Юрій Ізотов, отримав принципово нові результати досліджень. Група вчених змогла знайти відповідь на це питання. Виявляється, феномен спричинив сильне ультрафіолетове випромінювання великих зірок.

“Ми експериментально знайшли відповідь на питання “чому” – це інтенсивне жорстке ультрафіолетове випромінювання масивних зірок в галактиках, яке змогло втекти з галактик. При цьому таке випромінювання можна спостерігати лише за допомогою космічного телескопа “Хаббл” – земна атмосфера для нього абсолютно непрозора”, – розповідає Ізотов.

, , , , переглядів: 455

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *