Відгуки про місцевий туризм: занедбана сучасність Гощі

25.07.2017

Відгуки про місцевий туризм: занедбана сучасність Гощі

Коли плануєш подорож, важливою ланкою процесу є складання  маршруту, адже так важливо скласти оптимальний тур, щоб оглянути все найцікавіше. На інтернет сторінках визначні пам’ятки виглядають привабливо, старовина, древні мури, високі колони, унікальний стиль в архітектурі, а приїдеш на місце – розчарування. Блогер-мандрівник Борис Крімер опублікував цікаву розповідь про  рівненське містечко Гоща, реалії невтішні.

“Гоща – містечко з цікавою історією й занедбаною сучасністю. Варто оглянути оригінальний палац у стилі Шале, старовинний парк в якому росте багато екзотичних порід дерев, монастир з кількасотлітньою церквою.

Дістались до Гощі під час автомобільної подорожі по Волині, відвідавши перед цим Острог, Межиріч, Губків, Великі Межирічі та Камінне село. В Гощу довго думали чи заїжджати – фото палацу й парку з нету особливо оптимізму щодо красивого не вселяли, а день був вкрай насичений – тому й обмеження у часі мали місце бути. Допомогло визначитись те, що садиба в Гощі лежала чітко поруч із нашим маршрутом з Острога до траси Рівне-Київ. Насправді, реальність виявилась подібною до того, що пропонував інтернет: палац занедбаний до неможливості, все в аварійному стані й не дуже жиле на вигляд, навколо сміття, старі стіни обкладень плиткою в кращих радянських традиціях. Парк справляє дещо краще враження – як і будь які зелені насадження, в цілому. Але й тут нетиповість своїм “невченим” оком важко зрозуміти – лиш дерева старі щось натякають. Загалом, видовище не дуже веселе,  але тут починаються “але”.

 Палац у стилі Шале. От дійсно, нічого подібного в Україні якось і не пригадується. Стиль “Шале” походить із Швейцарії, де так називають невеликі характерні будинки з навислими карнизами у горах. Сама назва перекладається як “житло пастухів”. До 18-19 століття такі гірські будинки набули “романтичної аури” й їх нерідко будували у парках. В Гощі, виходить, цілий маєток в такому стилі збудовано. Палац звели місцеві пани Валевські в кінці 19 століття. До недавна тут була бібліотека (на місці здалось, що автоколона – поруч ряд старих гаражів). Зараз більшість будинку ознак життя не подає, з одного крила якась державна контора знаходиться. Дуже нетипова й, потенційно, дуже красива будівля – цей палац. Як на мене, в ній є чималий туристичний потенціал – в поєднанні з парком й в регіоні з купою туристичних пам’яток можна й більш краще місце зайняти. Але це вже мрії. Поки ж маємо оригінальний, місцями навіть красивий, закинутий, але ще не втрачений палац у Гощі.
 Гощанський Парк – справжній ботанічний сад. Закледено парк ще у 18 ст. в англійському стилі. Гуляючи по ньому, ще толком нічого про парк не знаючи, помітили що тут є багато великих й товстих дерев – це завжди притягує й подобається. На деяких з них були надписи типу “модрина” чи “ясен”. Але куди більше здивувались, коли почали про цей парк довідки читати – виявляється тут росте багато рідкісних порід дерев, завезених сюди з інших континентів. Найунікальніше дерево – гінкго, живе “викопне” дерево, яке в часи динозаврів вкривало наш континент, згодом вважалось вимерлим як ті самі динозаври, а потім знайденим в дикому вигляді в Китаї. Живий релікт. Й найцікавіше тут, що вперше гінкго описане в 1712 році, вперше привезене в Європу в 1732 році, а вже в 1754 (якщо вірити місцевим інформаційним сайтам) посаджене в парку в Гощі й росте там до сих пір. Й зараз можна це дерево знайти в парку. Крім гінкго тут ще росте болотний дуб (у якого крона пірамідальна – як в ялинки) з Північної Америки, софра (щось схоже на лілію) з Японії й ще кілька десятків різних екзотичних рослин з менш пам’ятними іменами. Такий от непростий цей простий парк в райцентрі.
Михайлівська церква Свято-Покровського монастиря збереглась з середини 17 ст.. В ті часи монастир був однойменним з церквою, чоловічим (зараз жіночий) й  значився як великий центр православ’я та культури на Волині. Згодом монастир став уніатським. З входженням цих територій до Російської імперії – спочатку змішаним (це коли монастир греко-католицький, а церква в ньому православна).  Після польського повстання, з 1833 року – повністю православний. В кінці 19 століття набув сучасного вигляду. В Радянський час використовувався для громадських та господарських потреб.  Особливо монастир не оглядали – парк нам цікавіший був. З нестандартного – на стіні церкви є діючий сонячний годинник з 17 ст.
Дістатись до Гощі громадським транспортом досить легко з Рівного чи Острога. Досить цікаво поєднувати поїздку сюди з численими цікавими містами Волині – насамперед це Острог, Межиріч, Новомалин, Корсець. Відносно неподалік (хоч і не так зручно логістично) – Губків й Великі Межирічі.
Автор: Борис Крімер
Фото: Борис Крімер
, , , , , , , , , переглядів: 305

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *