Володимир Карась: “Ніхто Україну вам не віддасть” (+ВІРШІ)

16.05.2018

Володимир Карась: “Ніхто Україну вам не віддасть” (+ВІРШІ)

До редакції “ОГО” свої патріотичні вірші надіслав поет Володимир Карась. 

НІХТО УКРАЇНУ  ВАМ НЕ ВІДДАСТЬ

Вгорі наш прапор  вється немов вихор,

Готуються до бою воїнів ряди,

В країні  трапилося не бажане нам  лихо,

І теє лихо на Донбасі на війні.

Прийшли до нас солдатики зелені,

Вони з кремля  виконують  наказ,

Забрати нашу Українську землю,

Її ніхто вам не віддасть! Ніхо вам не віддасть!

 

Ми зупинили тих  найманців  кремля,

Наш   прапор майорить над головою,

Він шелестом своїм говорить ворогам,

Готові до бою!  Готові   до бою!

 

Свистять над нами зшаленілі кулі,

Снаряди й міни лунко  рвуться тут,

Та дух вояків Українських непорушний, 

Він не допустить вороття кремлівських пут.

 

Тримаємо в руках ми нашу  зброю,

Вам   не злякати й не здолати нас,

Наші, поля моря ліси і наші гори,

Ніхто вам не віддасть! Ніхо вам не віддасть!

 

Позаду нас  знаходиться вітчизна,

Присяга  їй застигла на  вустах,

І мати на прощання просить сина,

Від звірів цих ти захисти всіх нас.

 

І ті, котрі прийшли загарбати країну,

Почуйте ви вже в котрий раз,

Ці землі що  від Донецька до Волині

Ніхто вам не віддасть! Ніхо вам не віддасть!

 

МОЛИТВА УКРАЇНСЬКОЇ МАТЕРІ

В храмі  нашим Печерським  на  крутих берегах,

Там молилась  старенька    Українська  мати .

І молилась вона із журбою  в очах,

За безвинно загиблих українських солдатів.

І за тих , что загинуть готовій,

Захищаючи нас від великої крові.

Швидко сплинув той час, що синам віддала,

Мати в храмі Господнім   з ним розмову  вела:

Відповідь  мені Отче на мої  запитання

Чому в нашій країні є печаль і страждання?

Чому старші  брати прийшли землю забрати ?

Ми країну будуємо  , нам не час воювати.

Чому діти мої боронять  Україну?

На  війні у бою  вони можуть  загинуть,

А синки можновладців  біжать хто куди,

За кордоном живуть,   від призиву    втекли.

І чому товстосуми наживаються знову,

На крові убієнних наших  славних героїв,

І коли наведуть в нас   порядок в країні,

Бо давно вже не чули пісень журавлиних.

Вже не видно в ночі над Дніпром куполів,

Мати  просить його через сльози без слів,

Поможи нам Господь  зупинити війну,

Адже платимо  ми надвисоку ціну.

Оточи нас усіх благодаттю  своєю,

Будемо  вдячні тобі своїм серцем й душею,

І помилуй ти   тих, хто ненавидить нас,

Дай терпіння і сил   й   примири наш Донбас.

А на нашій землі  кров струмками тече!

Всіх загиблих вже тьма, брат на брата іде!

І не видно кінця в цій гібридній   війні,

Але знайте     брати  згорите ви в вогні.

Ти пробач  їх, Господь, бо не відають ті,

Що  вони тут  творять під кремлівський мотив,

Ти пробач нам  Господь й подаруй  голуб  миру,

Відпусти нам   гріхи, будь до нас  ти терпимий.

Ти пробач  всїх Господь, і своїх і чужих

Дай уміння і сил ворогів зупинить.

Помоліться й покайтесь  брати росіяни,

Перед  богом єдиним всі  колись ми предстанем,

Землю   нашу святую   зґвалтувати  схотіли,

Завтра черга  настане  й вас зґвалтують всім миром.

ІДУТЬ    ЗАХИСНИКИ ВІТЧИЗНИ

 

Ідуть, ідуть,  ідуть    захисники вітчизни,

Бійці ідуть шеренгами,  вирівнюють ряди.

Їх проводжаєм ми й  заплакана  дівчина,

Ідуть  всі на війну  нас визволять з біди.

Нехай удача й слава їх не оминає,

Нехай в домівку їм  не увійде печаль.

Нехай  від   їхніх  куль земля  вогнем палає,

В ногах у ворогів  , що гноблять рідний край.

Літають вражі  кулі , лунко рвуться міни,

В атаку  звірі люті  вже в котрий  раз ідуть,

Та не здолати їм нам рідну  Україну,

Бійці -наші герої  цього їм  не дадуть.

Не плачте  мамо ненько  за вашого ви  сина,

Він  долею обраний,  щоб захищати нас,

Надіється на нього  вся наша Україна,

Надійтеся  і  ви,  й син  вернеться до вас.

Вітчизні нашій слава! Героям нашим слава!

Велика їм пошана й подяка від людей!

Ми звірів  переможем у цій війні кривавій,

І  в Україні скоро настане  світлий  день!

НАС НЕ ЗДОЛАТИ

 

Ми ідем на війну, в нашім серці наказ,

Захистити наш дім , захистити  всіх вас.

Ми у лютім двобії з ворогами зійшлись,

Свою неньку Вкраїну зберегти по клялись.

 

Пролітають лелекі в голубій вишині, 

То летять  душі тих  то  поліг на війні, 

Хай їм пухом земля , тим хто вас в рятував,

Тим хто не відступав  й за вітчизну  вмирав.

 

Мами наші  не плачте що сини  не вернулись,

Не зайшли в рідну хату і до Вас не всміхнулись.

Оточила наш дім  люта  дика  орда,

Життям ваших синів  зупинилась вона.

 

Ви  тихенько всі  встаньте і   чоло оголіть ,

Вічну    пам’ять  героям  Ви  вшануйте про них,

А ми  їх  побратими  , знову підем у бій,

Боронити від звіра край знедолений   свій.

 

Бо  земля України  ще  горить у вогні,

Проливається кров молода  на війні,

Але нас не здолати й не нагнути назад,

З наших рук як відплата гучно б’є автомат.

 

Пролітають лелекі в голубій вишині, 

То летять  душі тих  то  поліг на війні, 

Хай їм пухом земля , тим хто вас в рятував,

Тим хто не відступав  й за вітчизну  вмирав.

 

МАТЕРИНСЬКА СЛЬОЗА 

 

Материнська сльоза  по обличчю стікає,

З неба падаю вниз білий пух з тополів,

Скерце стисло в журбі- її сина немає,

Він загинув в АТО  – дух на небо   злетів. 

Не судилось йому повернутись в  родину,

Син загинув в війні  і пішов в небуття.

Гинуть там самі кращі вояки України,

Разом з ними там   гине віра в  мирне життя.

Ми з війною змирились, почали вже звикати,

Всі мажори  жирують в ресторанах, в   кафе,

А  по всій Україні хоронять солдатів,

Що віддали життя за  тебе й за мене.

 

Забагато вже крові пролилось в Україні,

Будем славних героїв на вік пам’ятати,

Вони на війну пішли не за чином,

Зов серця велів їм всіх нас захищати.

 

Материнська сльоза  по обличчю стікає,

З неба падаю вниз білий пух з тополів,

Скерце стисло в журбі- її сина немає,

Він загинув в АТО від рук старших братів. 

 

БИТИ БУДЕМ ВОРОГІВ 

 

Над степами України  журавлиний клекіт,

Їде воїн наш – козак, йому шлях далекий.

Відбивати ворогів  їде козак знову,

Йому буде на сторожі Святая Покров.

В руках зброя безвідмовна,  на голові каска,

В серці воля й дух до бою, не буде поразки.

Бити буде ворогів  за землю святую,

За дітей свїох й батьків, й жінку молоду.

Гей наші козаки в бою ви тримайтесь,

Перемогу нам здобудьте, живими вертайтесь.

Над степами України зорі ясно сяють.

Наші славні козаченьки  перемогу мають.

Гей наші козаки  мужні ви солдати,

Научились ви тепер землю захищати.

В небесах над козаками курличуть лелеки,

Слава вам захисникам України неньки!

НА ХОРТИЦІ НА ДНІПРІ

На Хортиці на Дніпрі

Туман  над водою,

Наші славні  козаченьки

Боролись  за  волю.

Гей там на січі

Шаблі діставали,

Наші предки  козаки

Сміло  в бій вступали.

Наші славні  козаки

Ворогів долали,

Матір божа сил давала

В бою не згинались.

Коли було  скрутно їм

Битись з  ворогами,

Богородиця свята

Покровом вкривала.

Пресвятая  матір божа,

Заступниця  наша,

Покривала  їх  покровом,

Приносила вдачу.

На Хортиці на Дніпрі

Туман  над водою,

Повтікали  вороги,

Покидали зброю.

САЛАГИ НОВОБРАНЦІ

Вже з позаранку, до раннього світанку,

На плацу сонним рядом  ми стоїм.

Наш командир такий весь хлопець бравий,

Серйозний нам наказ проговоров.

Відправлять вас салаги нобранці,

В Донецький край де будем воювати,

Сепаратистів бити самозванців,

І щоб  там рідну земельку відстояти.

Стріляти з автомата ми трохи вже  навчились,

Хоча не всі ми точно можемо влучати,

Ми не злякалися, наказу підчинились,

А на душі  мандраж калабардаж.

Ви побажайте милі ви  подруги,

Нам всім ні пуху ні з гусака пера,

І щоб живими всі  звідти повернулись,

І щоб фортово було воювать.

Шумить листвою  зеленка польова,

Ми починаєм в степу наш   перший бій,

Навкруг  снаряди «сепарів»  літають,

Та ми тримаємо в бою свій чіткий  стрій.

Наші противники не чітко зрозуміли,

Навіщо і чому вони до нас  прийшли,

Копійками з кремля нажитися схотіли ,

Проте  могилку тут свою знайшли.

Любов до України  бійців всіх поєднала,

Ми постарались і  виграли цей бій,

Все позаду- мужчинами  ми стали,

Додому скоро ждіть нас  навесні.

Але війна скінчиться ця   не скоро,

Готуйтесь хлопці тут нас всіх поміняти,

Щоб вас боявся і швидко утікав наш ворог,

Заздалегідь навчіться добре ви стріляти.

ПЛИВЕ   ПО ПОЛЮ ТАНК

Іде війна у нас,

Ми чубримся за Донбас,

Навіщо нам Донбас,

Бо він в крові у нас.

Що роблять там братці,

Російські найманці,

Вони прийшли сюди,

Щоб землю загребти,

Зробити «Русский мир»,

Звелів їх  командир

Ось так

Пливе   по полю танк,

Російський окупант,

Він хоче на с згубить,

Гусінням задавить.

Що робим братці мі,

Українські бійці ,

Ми  нищимо його,

Ми палимо його,

Горить іх екіпаж,

Незавидний пейзаж .

Ось так

Сидить в кремлі  їх  хан,

Сердитий на майдан,

Не відав він що тут,

Бажанням  прийде капут,

Бажанням забрать   Донбас ,

А заодно й всіх нас,  Ї

Не буде цього вам,

Нас вже навчив майдан,

Ми  втримали удар ,

Спасибі тобі кобзар,

Ось так.

ДОСЬЄ: Володимир Іванович КАРАСЬ.

Народився 1962 року у м. Деражно, Рівненської області.

Освіта: вища. Київський політехнічний інститут, інститут енергозбереження при НТУ КПІ.  Нині проживає у м. Біла Церква. Працював на державних підприємствах: «Авіаремонтний завод» –інженер технолог, «Радіокераміка» – начальник цеху, «Електроконденсатор»- начальник конструкторсько-технологічного відділу, «Електрокераміка»- заступник головного технолога.

Співзасновник громадських організацій, в тому числі міжнародний  благодійний фонд «Наша спадщина», ГО  «Українська Рада винахідників і новаторів»,  ГО  «Всеукраїнська рада народного контролю  «Комітет народного контролю». Винахідник, має 15 патентів на винаходи,  присвоєно звання кращий раціоналізатор – винахідник м. Біла Церква. Нагороджений  тематичними дипломами, грамотами, медаль  «За розвиток народного господарства». Автор та виконавець власних пісень.

, , , , , , переглядів: 156


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *