7 чудес Рівненщини: Історико-культурний комплекс м.Острог

14.06.2017

7 чудес Рівненщини: Історико-культурний комплекс м.Острог

Волинські Афіни. Так називають невеличкий районний центр, що розмістився за півсотні кілометрів на південний схід від Рівного. Це давнє місто Острог.

З майже тисячолітньою історією. Із XIV по XVII століття цим містом володів найвпливовіший і найбагатший рід князів Острозьких, який зробив з Острога потужний освітній, науковий та культурний центр Східної Європи.

Передусім славився Острог слов’яно-греко-латинською академією — першим вищим навчальним закладом у Східній Європі. Заснував його у 1576 році авторитетний політичний діяч того часу, меценат друкарства й літератури, опікун православ’я Василь-Костянтин Острозький. В Острозькому культурному осередку разом з академією виникло найпотужніше тогочасне видавництво — кирилична друкарня Івана Федорова. Тут побачили світ греко-слов’янський “Буквар” — перший український підручник та перша друкована повна слов’яномовна Острозька Біблія. Середньовічні мури Острозьких і досі височіють у “Волинських Афінах”. Це унікальні пам’ятки історії та культури, з-поміж яких Мурована, Кругла, Луцька і Татарська вежі, Богоявленська церква та Свято-Троїцький Межиріцький монастир-фортеця. Усі вони входять до Державного історико-культурного заповідника Острога. Його створили у 1981 році.

Перша писемна згадка про Острог з’явилася у 1100 році в Іпатіївському літописі. Назва, вважають історики, походить від слова “острог”, яке в слов’янських мовах означає “укріплення” або “твердиня”. Саме тут, на Замковій горі, більше тисячі років тому виникло перше в Острозі дерев’яне укріплення. Саме звідси і починається історія цього давнього міста.

У середині XIV століття Острог стає резиденцією, або, як тоді називали, “домоначальним” градом знаменитого українського княжого роду Острозьких. Саме вони звели тут кам’яну муровану фортецю. Це єдиний в Україні і Східній Європі одновежовий житловий замок, який зберігся до сьогодні. І хоча знамениті князі мали ще понад десяток замків у своїх володіннях, цей був родинним гніздом Острозьких.

Тільки з боку двору здається, що це невелика споруда. Насправді замок, а точніше “вежа мурована”, має висоту понад 30 метрів. На першому напівпідземному поверсі тільки південна сторона виходить на денне світло. Там раніше були бійниці, з яких вели вогонь по ворогу. Перший поверх використовувався насамперед для оборонних потреб. Тут зберігалися запаси провіанту та харчів, в інших кімнатах — запаси зброї.

В одній з кімнат напівпідземного поверху в давнину знаходився навіть колодязь. Тому в замку завжди було вдосталь води на випадок облоги. Колодязь зберігся і донині, однак до 60-х років минулого століття він стояв завалений. Копали, розповідають у музеї, не вглиб до води, а в сторони — шукали початок підземного ходу. За переказами, він починався саме з колодязя і вів до сусіднього Межиріцького монастиря, що знаходиться за три кілометри від Острога. Однак підземелля так не віднайшли.
Зараз середньовічний колодязь — хованка для кажанів. Вони ночами вилітають з криниці і ширяють замком. Інколи повертатись назад не поспішають. Засинають, причаївшись між експонатами.

На другому або першому наземному поверсі замку була банкетна зала. Зараз тут зберігаються портрети князів Острозьких, Острозька Біблія і врятовані музейниками різноманітні експонати.

Поруч з портретами великих князів — один із найцінніших експонатів музею — перша друкована слов’яномовна Острозька Біблія. Вона була видрукувана тиражем 1500 примірників. До сьогодні збереглися 280 екземплярів. У бібліотеці Конгресу у Вашингтоні є 9 примірників Острозької Біблії, в той час як у самому Острозі лише два.

Побачила світ Острозька Біблія у 1581 році в Острозі у заснованій Василем-Костянтином Острозьким друкарні. До друку її підготував вчений княжої Острозької академії, ректор Герасим Смотрицький, а технічно втілив у життя друкар Іван Федоров.
Понад мільйон букв, понад тисячу сторінок — і жодної помилки! У цьому унікальність Острозької Біблії — захоплюються сучасники.

На третьому поверсі замку були житлові кімнати князівської родини. І хоча 200 років тому вежа зазнала значних перебудов. Усе ж деякі предмети давньої замкової архітектури збереглися, як наприклад, ніша в стіні, де ще й досі видно напис, зроблений у 1538 році, і камін. До речі, камінів у замку було 16, збереглося лише три. Але кожен з них і сьогодні можна використовувати за призначенням.

Стоїть Мурована вежа або замок на найдавнішій частині Острога Замковій Горі. Тут і до сьогодні збереглися споруди Богоявленського собору і Круглої вежі. Раніше на Замкову гору вів дерев’яний міст, 200 років тому його розібрали. Тепер тут просто земляний насип, а на місці надбрамної вежі у 1905 році спорудили дзвіницю.

Богоявленська церква була частиною оборонних споруд міста: і досі на північній стіні храму залишились знизу бійниці, а зверху був широкий уступ для вартових.

Після переходу місцевих князів у католицизм церкву було піддано анафемі. Більш як 200 років вона стояла пусткою і до середини XIХ століття перетворилась на руїну. І лише у 1886 році храм відновили. Від старої споруди залишилися тільки північна стіна.

За зразок слугувала Свято-Троїцька церква Межиріцького оборонного монастиря. Із давніх укріплень Острога збереглася Луцька вежа. Зовні вона нагадує вежі Межиріцького оборонного монастиря. У Луцькій вежі тепер музей книги та друкарства, де зберігаються стародруки XVІ- XVІІ століть та раритетні книги. І хоча у 1985 році вежа була відреставрована, сьогодні вона потребує капітального ремонту.

Збереглася і Татарська вежа. Вона стояла на татарській вулиці у мусульманському передмісті Острога.
Сьогодні Татарська вежа виглядає як після татарської навали. За кілька метрів від вежі — приватний будинок. З боку садиби стіни будівлі прикрашають квіти. А там, де колись був товстелезний мур (4 метри завширшки і 7 заввишки), сьогодні сучасний паркан. У середині вежі росте дерево. І лавочка стоїть, щоб відпочити. І сміття лежить, щоб не йти далеко викидати.

У списку об’єктів, що входять у перелік державного історико-культурного заповідника Острога, — значиться синагога. Вона діяла ще до початку Другої світової війни. За радянських часів тут хотіли зробити складські приміщення — не зробили. Тепер у синагозі живуть голуби. Їх спокій можуть порушити хіба що необережні кроки непрошених відвідувачів. Кажуть, якщо зробити чи сказати у синагозі щось погане, на голову одразу починає падати цегла.

Місто, яке колись належало до п’яти найбільших міст України, — сьогодні звичайнісінький районний центр з вузькими вуличками та одноповерховими будинками. І лише його назва “Острог” нагадує про його колишню велич і славу.

Руслана БРОНОВИЦЬКА, ТРК “Рівне 1”

, , , , , , переглядів: 179

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *