Древні городища Рівненщини (+ФОТО)

29.09.2017

Древні городища Рівненщини (+ФОТО)

Вигляд на природу з висоти пташиного польоту завжди заворожує. Не видно дрібних неважливих деталей, а все величне виступає яскравішим та гармонійним. Аерозйомку цікавих туристичних місць Рівненської області розпочав рівненський громадський активіст Юрій Ойцюсь.  Видовище відверто вражає і ці місцини мало хто відвідує вирушаючи у тур Рівненщиною, проте як для істориків та археологів, так і для любителів древніх культур ці куточки Рівненщини стануть приємним відкриттям.

Жуківське городище

Село Новожуків (стара назва Новосілки та Іскра, в середньовіччі містечко Жуків). Поселення території відбувалось ще в період середньої та пізньої бронзи, племенами тшинецько-комарівської культури. Більше відомостей про населений пункт збереглося з часів середньовіччя.

1241 року Пересопниця, як і багато міст Русі, була зруйнована монголо-татарською навалою. Місто вже не відродилося як столиця волості, не відбудувалось тому, що в силу свого географічного положення не могла стати неприступною фортецею для ворогів. Для нового міста місцеві жителі вибрали високий пагорб, через річку Стубла: дві сторони цього городища виходили до болота, а дві інші обкопали 15-ти метровим широким ровом — майже вік середньовічні замки будували саме так.

Містечко, яке збудували пересопняни, назвали Жуковом, а волость Жуківською, яка адміністративно входила до Луцького воєводства Великого князівства Литовського. Ця древня назва побутує і зараз — Жуківщиною називають ліс, який тягнеться смугою по кордоні Рівненської та Волинської областей; починається від села Сухівці і закінчується у Дерев’яному.

Село Новожуків (стара назва Новосілки та Іскра, в середньовіччі містечко Жуків). Поселення території відбувалось ще в період середньої та пізньої бронзи, племенами тшинецько-комарівської культури. Більше відомостей про населений пункт збереглося з часів середньовіччя.

1241 року Пересопниця, як і багато міст Русі, була зруйнована монголо-татарською навалою. Місто вже не відродилося як столиця волості, не відбудувалось тому, що в силу свого географічного положення не могла стати неприступною фортецею для ворогів. Для нового міста місцеві жителі вибрали високий пагорб, через річку Стубла: дві сторони цього городища виходили до болота, а дві інші обкопали 15-ти метровим широким ровом — майже вік середньовічні замки будували саме так.

Містечко, яке збудували пересопняни, назвали Жуковом, а волость Жуківською, яка адміністративно входила до Луцького воєводства Великого князівства Литовського. Ця древня назва побутує і зараз — Жуківщиною називають ліс, який тягнеться смугою по кордоні Рівненської та Волинської областей; починається від села Сухівці і закінчується у Дерев’яному.

1399 року — Пересопницю сильно зруйнував татарський хан Едигей, це остаточно підірвало значення міста. Князі Чарторийські переносять центр своїх володінь на захід — містечко Жуків — де споруджують нові фортечні укріплення. Містечко стає центром окремої волості перебираючи таким чином на себе функції княжої столиці.

Білівське городище


Всі фото обох городищ з землі та з повітря тут – https://photos.app.goo.gl/DWa9MRyeSIyUOAr03

Живе городище, перебуваючи на ньому постійно таке відчуття що ці вали це просто велетні, які прилягли відпочити і живуть в якомусь паралельному вимірі де зовсім інший плин часу. Городище дуже позитивне і потужне, не вистачає стежок та сходів на городищі, та й доріжки для туристів від дороги до городища.

Найбільш ранні сліди заселення слов’янами берегів ріки Стубли поблизу Пересопниці датуються VІІ–VІІІ ст. У ІХ–Х ст. на обох берегах Стубли існувало кілька слов’янських поселень, тоді ж, вірогідно, виникло укріплення, залишками якого є Білівське городище. У Х–ХІ ст. значне поселення існувало поряд з Білівським городищем, ця фортеця стає адміністративним центром для навколишніх територій.

Але на рубежі ХІ і ХІІ ст. Білівське поселення занепадає, а місцем проживання удільного князя чи представників князівської адміністрації стає фортеця в Пересопниці – дитинець літописного міста. Поряд з ним формується «окольне місто» і міські посади на урочищах «Пастівник», «Мигор», «Замостя». Занепад княжої Пересопниці пов’язаний з військово-політичними подіями другої половини ХІІІ ст., що були започатковані навалою військ Батия на Русь.

Джерело: Купа пригод – путівник мандрівника.

, , , , , , , , , , , , переглядів: 189

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *